15 лютого 1875 року у сім’ї лікаря з села Михайлівка, що у Пензенській губернії, народився Володимир Петрович Філатов. Докладніше на odesskiye.
Батько видатного офтальмолога був земським лікарем, основними видами діяльності якого були хірургія та лікування захворювань органів зору. Це підштовхнуло юного Володимира до первісної зацікавленості офтальмологією. Батько мав шість братів, четверо з них також працювали лікарями. Старший брат тата, Ніл Федорович – один із засновників російської педіатрії. Не дивно, що до закінчення гімназії юний Володя визначив, якій професії він присвятить подальше життя.
Від студента до завідувача кафедрою хвороби очей
Саме Ніл Федорович підказав племіннику, до якого ВНЗ краще вступати. Медичну освіту юний Філатов здобув на лікувальному факультеті Імператорського Московського університету. Тоді тут викладали чудові вчителі: Микола Васильович Скліфосовський, Іван Михайлович Сєченов, Григорій Антонович Захарьїн, Адріан Олександрович Крюков, Дмитро Миколайович Зернов.
Філатов був старанним і вдумливим студентом. З перших канікул, він, під керівництвом батька, працював у земській лікарні. Набирався досвіду, освоюючи на практиці отримані теоретичні знання. Найцікавішою темою для допитливого медика була можливість відновлення зорової функції на очах з повним більмом.
Під час перебування Володимира Петровича студентом лікарі не ще мали дієвого методу боротьби з більмом, все що могли зробити – це штучний отвір у рогівці. Філатов же був упевнений, що може придумати якісніший спосіб.
У той час пересаджували уражену структуру ока від тварини до людини, але така рогівка стрімко каламутіла і здатність бачити знижувалося.
В 1903 Володимир Філатов перебрався жити в Одесу, тут же пройшов ординатуру в офтальмологічній клініці при місцевому університеті. З нашим містом і пов’язане все його подальше життя. В Одесі лікар отримав докторський ступінь, видав монографію, а в 1911 році став завідувати кафедрою очних хвороб.
Протягом усієї медичної діяльності вчений не розлучався з ідеєю знайти спосіб лікування сліпоти при ураженні повним більмом. За власне розробленою методикою, у лютому 1912 року, Володимир Петрович здійснив першу в історії вітчизняної медицини пересадку рогівки з донорського ока людини. Результати втручання не були позитивними: рогівка досить швидко помутніла. Проте проведена операція продемонструвала можливість розвитку нового напряму у офтальмології.
Володимиру Філатову належать відкриття не тільки в лікуванні очних хвороб, безліч суміжних наук зробили крок вперед, завдяки розробкам вченого. Він спроектував та створив полегшений трепан; винайшов метод консервації живих тканин та органів; його перу належить “Вчення про тканинну терапію”, засноване на властивості живих організмів продукувати біологічно активні речовини.
Шлях людства лежить у доброчинності
Поступово лікар набув небаченої популярності, в клініку, якою він завідував, вишикувалися нескінченні черги з людей, що потребували допомоги. Частина пацієнтів стерегла доктора Філатова біля його будинку і нікому він не відмовляв у консультації, намагаючись хоча б вислухати скарги пацієнтів. Віра вченого в досягнення медицини була така велика, що жоден пацієнт не почув від нього про безнадійність свого захворювання. Лікар неодноразово казав, що не можна в людини відбирати надію на одужання, адже наука постійно розвивається. Ті, хто не міг дістатися до Одеси, надсилали Філатову листи. Іноді конверти були підписані найдивовижнішими адресами: “Одеса. Лікарю по очах”, “Чорне море, професору В. П. Філатову”, “Головному лікарю по хворобам очей” і т.д. Але листоноші знали правильну адресу і доставляли по ній листи.
У тридцятих роках Філатов домігся створення Інституту експериментальної офтальмології, який очолював до кінця свого життя.
Володимир Філатов не демонстрував відкрито своїх політичних поглядів, однак не погоджувався з переворотом, скоєним радянським урядом. Протягом усього життя він так і не вступив до Партії, хоч неодноразово обирався депутатом Верховної Ради Української Радянської Республіки. Був удостоєний Сталінської премії, став чотири рази кавалером ордена Леніна. А на урочистості з приводу вручення звання Героя Соціалістичної Праці, всупереч встановленим традиціям, дякувати партії і батьківщині, промовив подяку батькам і дядькові.
Політичні репресії
У 1931 році Філатову висунули звинувачення у контрреволюційній діяльності. Лікаря обмовили його ж знайомі, від чого він так розгубився, що на допитах почав обмовляти самого себе. До кінця своїх днів вчений шкодував про те своє падіння духу. Два місяці лікар пробув під арештом. У квітні, нібито через неактивну антиреволюційну діяльність і високі досягнення в науці, Філатова відпустили з-під варти. Можливо це сталося і у зв’язку з тим, що офтальмолог проводив успішне лікування глаукоми Сталіна.
Особисте життя Володимира Філатова
Вчений був офіційно одружений тричі. Перший шлюб його тривав недовго і розпався через смерть маленького сина. Вдруге лікар одружився з відомою актрисою, яка втекла від ученого, ледве встигнувши народити і залишити йому сина Сергія.
Третій шлюб Філатов уклав лише у 73 роки з медсестрою зі своєї клініки. Молодша лікаря на 18 років, Варвара Скординська, протягом довгих років, що передували шлюбу, була вірним помічником, соратником і управдомом великого вченого.
Володимир Петрович Філатов помер 30 жовтня 1956 року. Попрощатися з ним прийшла величезна кількість людей. Похорон видатного лікаря був одним із наймасовіших за всю історію Одеси. Похований Філатов на Другому Християнському Цвинтарі. Постановою Кабінету Міністрів України від 2001 року, поховання значиться у Державному реєстрі нерухомих пам’яток України.
Пам’ять про велику людину, видатного офтальмолога і неперевершеного вченого, завжди житиме в серцях вдячних пацієнтів.