Кінець 1970-х років відзначили зростанням в Одесі кількості музичних колективів, які виконували рок-музику. Вони з’являлися в інститутах та школах. Їх глядачами спочатку були учні шкіл та студенти.
Один із таких колективів створили у 1979 році однокласники Сергій Кістеров (гітарист-вокаліст) та Олександр Колкер (барабанщик-вокаліст). То був вокально-інструментальний ансамбль, оскільки поняття “група” тоді ще існувала. Трохи пізніше до творців колективу приєдналися Ігор Сухарський (бас-гітара, вокал), Ігор Крутянський (гітара, вокал) та піаніст Олег Димитров. Більше на odesskiye.info.
Перші концерти та глядачі
Перші концерти музикантів відбулися у рідній школі, а потім у Палаці піонерів ім. Яші Гордієнко. У 1980-1981 роках в ансамблі пройшла низка змін, а від початкового складу залишилися лише Колкер та Кістеров. З 1984 року по 1986-й у житті групи була творча перерва. Частина колективу роз’їхалася різними містами Союзу РСР.
Восени 1986 р. відбулося друге народження “Кратера”. Цього разу група розпочала рух до своїх професійних вершин. Тоді ж музиканти дали свою першу програму під дахом Одеського рок-клубу.
Ставши членами Рок-клубу Одеси, у 1987 р. музиканти під керівництвом А. Колкера були учасниками серії музичних фестивалів, у тому числі у нашому музичному місті. Під час гастролей їх вітали любителі рок-музики різних міст країни.
У згаданому році “Кратер” запросили взяти участь у створенні художньої кінострічки “Диск-жокей”, знятої на кіностудії ім. О. Довженка. Глядачі фільму почули чотири композиції одеситів.
Гастролі, концерти та визнання

Варто зазначити, що з гуртом почав працювати професійний музикант Юрій Євгенович Семенов. У ті роки він працював менеджером Одеських об’єднань молодіжних клубів та рок-клубу. У “Кратері” на нього було покладено функції менеджера-продюсера.
Юрій Євгенович – кандидат мистецтвознавства, знайомий з історією та теорією музики. Крім того, завдяки своїм науковим дослідженням, Семенов став відомим у багатьох містах СРСР.
Наприкінці 1980-х – у 1990-х роках Ю. Семенов був активним учасником організації та проведення численних музичних форумів. Словом, найкращого менеджера вигадати було складно.
Як часто водиться у світі музики, наприкінці 1987 року у колективі виникли творчі розбіжності, які призвели до втрат у складі. Його залишили Володимир Коваленко та Костянтин Кацап, які перейшли до “Бастіону”. Натомість прийшли брати Ігор та Едуард Дубинські, які внесли достатньо новизни у музичне виконання гурту.
З цього моменту музиканти “Кратера” створюють велику кількість нових композицій “Злива”, “Вітер”, “Повернутися, щоб жити”, “Прокляття”, “Турбо-лава”. У музикантів пройшли успішні гастролі у різних містах країни, зокрема у Свердловську, Ризі, Києві.
Слава про Кратер докотилася до міста-побратима Одеси – міста Генуя, куди колектив запросили восени 1988 року. У той період виїзд із гастролями за кордон, особливо країну капіталістичного світу було дуже престижним. Крім того, виїхати стало значно легше, ніж раніше.
У середині 1989 року групу “Кратер” спіткала доля багатьох людей і колективів, чому сприяло наближення розпаду країни, в якій грали сотні музикантів. Колектив припинив своє існування. Брати Дубінські емігрували до Ізраїлю. Сергій Кістеров перейшов до групи “Парниковий ефект”, з якою пізніше виїхав до Сполучених Штатів. Олександр Колкер залишився в Одесі.
У квітні 2012 року ветерани одеського рок-руху провели концерт на честь 25-річчя ОРК. У заході взяв участь також Олександр Колкер.