Борис Літвак — видатний одесит, педагог та благодійник, який присвятив значну частину життя допомозі дітям з інвалідністю та порушеннями розвитку. Саме завдяки його наполегливості в Одесі з’явився реабілітаційний центр «Дім з янголом», створений за підтримки благодійного фонду «Майбутнє». Особиста історія та прагнення дати дітям шанс на повноцінне життя стали основою справи, яка об’єднала медичну допомогу, фізичну реабілітацію та соціальну підтримку родин. У цій статті на odesskiye.info розповідаємо про біографію Бориса Літвака, його педагогічну та спортивну діяльність, обставини заснування центру й методи реабілітації, які допомагають дітям долати труднощі та розкривати власні можливості.
Борис Літвак: як педагог і спортивний наставник формував майбутнє Одеси
Багаторічна діяльність Бориса Літвака була тісно пов’язана з розвитком дитячо-юнацького спорту в Одесі. Він працював викладачем, організовував спортивну інфраструктуру, керував профільними установами та створював умови, у яких молоді люди могли розвивати свої здібності й досягати спортивних вершин.
Педагогічна діяльність Бориса Літвака: навчання в ОНПУ ім. Ушинського та автомеханічний технікум
У 1959 році Борис Літвак вступив на заочне відділення факультету фізичного виховання Одеського педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського. Після завершення навчання він присвятив себе педагогічній роботі: викладав фізичне виховання в Одеському автомеханічному технікумі, а згодом обійняв посаду заступника директора з оборонно-спортивної роботи.
Літвак прагнув, щоб спорт був не формальністю в навчальному розкладі, а невіддільною частиною життя молоді. Працюючи в технікумі, він організував спортивну залу на місці колишнього ливарного цеху. Цей приклад добре характеризує його підхід: замість чекати на готові умови, він шукав можливості створювати їх власними силами.
Борис Літвак і одеський бокс: керівництво ДСТ «Авангард» та Федерацією боксу
У 1961 році Бориса Літвака обрали заступником голови Одеської обласної ради добровільного спортивного товариства «Авангард». Наступного року він очолив Федерацію боксу Одеської області й керував нею до 1987 року.
Ця робота вимагала не лише знань у сфері спорту, а й організаторських здібностей. Розвиток спортивних секцій, підтримка тренерів і створення умов для підготовки спортсменів потребували системного підходу та послідовної роботи. Для Літвака спорт був водночас школою дисципліни, відповідальності й характеру.
Одеська СДЮСШОР № 2 імені Літвака: баскетбол, волейбол та розбудова інфраструктури
У 1977 році Борис Давидович очолив Одеську спеціалізовану дитячо-юнацьку спортивну школу олімпійського резерву № 2. Цій установі він присвятив понад три десятиліття професійного життя.
Під його керівництвом школа розвивалася не лише як місце тренувань, а і як повноцінний спортивний комплекс. Літвак приділяв значну увагу матеріальній базі, умовам для занять і модернізації приміщень. У 1984 році відбулася масштабна реконструкція закладу, було розширено його простір та вдосконалено інфраструктуру. Серед змін, якими він опікувався, була й організація централізованого опалення.
На базі школи на тодішній Італійській вулиці облаштували спортивні зали та допоміжні приміщення, необхідні для повноцінного навчально-тренувального процесу. У 1990 році заклад отримав статус спеціалізованої школи олімпійського резерву за напрямами баскетболу та волейболу.
Внесок Бориса Літвака у дитячо-юнацький спорт Одеси та державні нагороди
Професійний шлях Бориса Літвака поєднав педагогіку, спортивне управління та виховання молоді. Його діяльність була спрямована на те, щоб діти й підлітки мали можливість займатися спортом, розвивати здібності та готуватися до серйозних змагань.
За багаторічну роботу в галузі фізичної культури й спорту та підготовку спортсменів Борис Літвак був відзначений професійними нагородами й почесними званнями. Його спадщина пов’язана не тільки з результатами вихованців, а й зі створенням спортивної інфраструктури, яка стала частиною життя Одеси.
Особиста трагедія Бориса Літвака: як втрата доньки стала початком створення фонду
За багатьма великими справами стоять особисті історії, сповнені болю, втрат і непростих рішень. Для Бориса Літвака початок 1990-х років став одним з найважчих періодів життя. У лютому 1992 року померла його дочка Ірина. Причиною стала тяжка хвороба — рак. Втрата молодої доньки стала для батька непоправним горем.
Однак Борис Давидович не дозволив особистій трагедії замкнути його у власному болю. Його благодійницька діяльність розпочалася ще за життя Ірини. Він бачив, наскільки гостро Одеса потребує системної допомоги дітям, які через стан здоров’я опинилися в особливо вразливому становищі.
Літвак звернувся до міської влади з ініціативою створити спеціалізований центр для ослаблених дітей і дітей з інвалідністю. Місто підтримало цю ідею та виділило земельну ділянку для майбутнього закладу. Місце обрали в центральній частині Одеси — на розі тодішніх вулиць Пушкінської та Базарної.
Так поступово формувалася справа, яка згодом стала однією з найважливіших сторін суспільної діяльності Бориса Літвака. Його особиста історія була нерозривно пов’язана з прагненням допомагати іншим, а задум створити центр реабілітації перетворився на масштабну ініціативу, що мала змінити життя багатьох одеських родин.
Реабілітаційний центр «Дім з янголом» в Одесі: історія заснування та фонд «Майбутнє»
У 1996 році Борис Літвак заснував благодійний фонд «Майбутнє», головним завданням якого стала комплексна реабілітація дітей з інвалідністю. Для нього це була не просто благодійна ініціатива, а можливість створити місце, де діти могли б отримувати необхідну допомогу, а їхні родини — підтримку та надію.
Літвак особисто долучився до організації будівництва спеціалізованого реабілітаційного центру.
З часом заклад отримав теплу й символічну назву — «Дім з янголом». Вона пов’язана зі скульптурою янгола над входом, створеною одеським скульптором Михайлом Ревою. Ця деталь стала впізнаваним символом установи та уособленням її головної ідеї — турботи про дітей, які потребують допомоги.
Реабілітаційний центр на розі вулиць Пушкінської та Базарної поступово перетворився на важливий осередок підтримки для багатьох одеських родин. Тут значення мали не лише медична допомога й реабілітаційні процедури, а й саме ставлення до маленьких пацієнтів: увага до їхніх потреб, повага та прагнення зробити перебування в центрі максимально комфортним.
Реабілітація дітей з ДЦП в Одесі: методики та процедури в центрі «Дім з янголом»
Центр орієнтований на допомогу дітям із руховими порушеннями, пов’язаними з ураженнями центральної нервової системи. Серед станів, за яких може бути необхідна тривала реабілітація, — дитячий церебральний параліч (ДЦП), наслідки черепно-мозкових травм та інші неврологічні порушення, що впливають на координацію й рухову активність.
У комплексній роботі з дітьми можуть поєднуватися фізичні вправи, спеціалізовані методики рухового навчання, фізіотерапевтичні процедури та психолого-педагогічна підтримка.
- Лікувальна фізкультура.
Регулярні вправи допомагають розвивати силу, координацію, рівновагу та контроль рухів.
- Костюми «Аделі» та «Гравітон».
Спеціальні навантажувальні костюми застосовують у деяких реабілітаційних програмах для роботи над положенням тіла, координацією та виконанням рухів.
- Войта-терапія та терапія за Бобат-концепцією.
Ці підходи використовують у роботі з дітьми, які мають неврологічні порушення та труднощі з керуванням рухами.
- Фізіотерапія та гідрокінезіотерапія.
Водне середовище створює умови для виконання рухів зі зменшеним навантаженням на суглоби.
- Сенсорна та Монтессорі-терапія.
Заняття можуть бути спрямовані на розвиток сприйняття, уваги, самостійності й навичок взаємодії з навколишнім середовищем.
- Арттерапія та психологічна підтримка.
Творчі заняття допомагають дитині виражати емоції та брати участь у спільній діяльності. За потреби до роботи залучають психолога, логопеда та фахівців із корекційно-педагогічної підтримки.
Спадщина Бориса Літвака: 30 років роботи центру та допомога тисячам дітей
Цифри найкраще ілюструють масштаб справи життя Бориса Літвака. За 30 років своєї безперервної роботи реабілітаційний центр надав кваліфіковану допомогу понад 40 тисячам дітей.
Протягом трьох десятиліть установа постійно розвивалася: розширювала спектр медичних напрямів, впроваджувала передові світові практики та гнучко адаптувалася до актуальних потреб сімей, які стикнулися з важкими викликами. Завдяки професіоналізму лікарів та атмосфері щирої турботи, тисячі дітей отримали шанс на повноцінне життя та соціалізацію.
Земний шлях Бориса Давидовича Літвака завершився 10 квітня 2014 року, проте його світла справа продовжує щодня допомагати людям. Він назавжди увійшов до новітньої історії Одеси як одна з найяскравіших і найзначніших фігур, чия слава та благородні вчинки далеко вийшли за межі рідного міста.
Про величезний внесок Бориса Літвака у суспільство найкраще сказали його друзі. Видатний сатирик Михайло Жванецький адресував йому пронизливі слова:
«Ти заслужив все, що може придумати людина, яка любить тебе понад усе».
Ці слова були сказані лукаво, але з абсолютною щирістю, відображаючи народну любов і повагу до великого одесита.
Історія Бориса Літвака є яскравим прикладом справжнього соціального та гуманітарного успіху, оскільки він зумів побудувати унікальну інституцію неоціненної допомоги в надзвичайно складні для країни часи. Не маючи величезних особистих статків чи державної підтримки, він об’єднав навколо спільної мети меценатів, бізнес, міську владу та професійну спільноту лікарів. Літвак створив дієву, сталу та самодостатню модель благодійності, яка згодом розрослася у масштабний медично-соціальний кластер з власним готелем для батьків, спортивними майданчиками та навчальними центрами. Це історія про те, як особиста трагедія та людська чуйність перетворилися на глобальний інституційний прорив, що вже протягом десятиліть змінює на краще долі тисяч українських родин.