Легендарний дует гумористів Карцев та Ільченко

Якщо провести дослідження, на які таланти багата Одеса, то простіше буде визначити протилежне: на які не багата. Тут жили творили письменники, художники, музиканти світового рівня. Окреме місце посідають імена тих митців, які смішили публіку і, якщо треба було, то висміювали пороки. Це були представники розмовного жанру, до яких у різні роки входили Юхим Березін, Роман Карцев та інші. Хтось виступав із сольними номерами. Інші артисти працювали у парі із колегами по цеху. Більше на odesskiye.info.

Часто глядачі не знали, як звати цих артистів, оскільки багато років вони завжди виступали разом. Глядачів цікавило їхнє мистецтво.

Історія естрада містить приклади того, як одеські актори знаходили собі партнерів по творчості, які не були одеситами. Глядачам десятків міст запам’ятався зірковий дует Романа Карцева та Віктора Ільченка.

Гуморист з Борисоглібська

Борисоглібськ – досить відоме в історії місто. У ньому народилася велика кількість видатних людей, у тому числі пов’язаних із Одесою. Це був маршал артилерії Митрофан Нєдєлін, учасник визволення Одеси навесні 1944 року. Уродженцем Борисоглібська був відомий актор Микола Рибніков, який знявся у фільмі “Весна на Зарічній вулиці” Одеської кіностудії.

Другого дня 1937 року на світ з’явився Віктор Ільченко. Батько хлопчика був льотчиком і мріяв, що син буде підкорювачем неба. 1941 року батька Віті не стало – він загинув під час оборони Києва.

Льотна кар’єра Віктора не приваблювала. Він мріяв про море, чайки, що гасають над хвилями. Закінчивши школу, він вирушив до Одеси. Там вступив на навчання до Інституту інженерів морського флоту (у народі – Водний інститут), оскільки хотів працювати в порту інженером. Віктор отримував лише вищі бали, а закінчив вищий навчальний заклад на “відмінно”.

У ті ж роки і в тому ж інституті навчався Михайло Жванецький, з яким Ільченко спочатку познайомився, а згодом працював у морському порту Одеси. За словами Михал Михалича, саме він наполіг на тому, щоб Віктора розподілили саме у порт. Такий вчинок став наслідком того, що в інституті вони разом займались постановкою студентських концертів, наповнених гумором.

Михайло Жванецький став сполучною ланкою між Ільченком і ще одним геніальним гумористом, яким був Роман Карцев.

В дитинстві Рома любив порадувати вчителів

Роман Карцев був на два з половиною роки молодший за Ільченка. Він народився в Одесі. Його батьки були одеситами, нащадками одеситів у кількох поколіннях.

Карцев-підліток мав любов до всього, що пов’язано зі сценою. Він займався у драматичному гуртку. Володіючи на хорошому рівні французькою мовою, виступав у спектаклях із ролями цією мовою. Були у його шкільній долі досить некоректні моменти. Йому подобалося створювати пародії на вчителів.

Здобувши середню освіту, Карцев набув спеціальності наладчика швейних машин. Треба сказати, що такий фахівець в Одесі того часу та й через роки був у великій пошані. Адже в Одесі шили та робили це у великих обсягах. В Одесі працювали фабрики, ательє індпошиття й військового одягу, не кажучи вже про численних швачок, які приймали вдома. І кожен з них мав швейні машинки!

Попри престиж отриманого ремесла, Карцев все ж таки вибрав сцену. Кілька разів він намагався стати студентом Московського циркового училища, але завадила національність.

У 1960 році Карцев зіграв свою першу роль у студентському театрі самодіяльності “Парнас-2”. Актори-ентузіасти базувалися на вже знайомому читачеві Водному інституті. А 1961 року він перебрався до Ленінграда, де познайомився з Віктором Ільченком, з яким відпрацював пізніше на сцені три десятки років. 1969 року обидва артисти повернулися до Одеси. З ними у команді був Михайло Жванецький. У нашому місті найвідоміша трійка одеських гумористів почала створювати свій образ. 1970 року вони стають лауреатами 4-го Всесоюзного конкурсу артистів естради. Сценарії всіх вистав артисти готували самі, багато гастролювали країною, брали участь у телевізійних програмах.

Два таланти: тридцять років разом

У долі дуету було багато моментів, через які вони могли залишитися без роботи – у кращому разі. Якось на новорічному концерті для найвищих урядовців їхня мініатюра “Авас” не викликала навіть ні тіні посмішки у глядачів. Не зрозуміли тонкощів гумору.

Втім, це була не найбільша неприємність. Набагато складніше було далі. Артистів запросили на черговий VIP-виступ до Києва. Проігнорувавши його, вони вирушили на гастролі. Але їх повернули до Києва та навіть обіцяли покарати.

Успіх дуету був все ж таки великий. Їхні мініатюри “Авас”, “Два квитки за безготівковим розрахунком” та багато інших людей слухали на концертах, плачучи від сміху, а потім знову і знову слухали на вінілових дисках. 1977 року Р. Карцева та В. Ільченка запросили знятися в телефільмі для дітей “Чарівний голос Джельсоміно”. Вони чудово зіграли на екрані невеликі ролі вчителя школи (Карцев) та батька хлопчика із дзвінким голосом (Ільченко). Актори мали ще роботи в кіно, але спільна виявилася єдиною.

У 1992 році не стало друга та сценічного партнера Віктора Ільченка, а Роман Андрійович продовжив свої виступи. Він часто приїжджав до Одеси, де щоразу чекали від нього “Раки: вчора були по п’ять…”. Своєму другові він присвятив спектакль “Моя Одеса”, а також збірку спогадів “Малий, Сухий та Письменник”. В жовтні 2018 року не стало самого Р. Карцев. Він не дожив лише пів року до свого 80-річчя…

Легенда одеського телебачення Неллі Харченко

У 1950-х роках в Одеському інституті зв'язку з'явилася кафедра телебачення. Одним із найраніших досягнень її співробітників та студентів, яких вони навчали, було створення в...

Аніта Серьогіна – олімпійська надія Одещини

  У 2001 році в місті Іллічівськ (сьогодні - Чорноморськ) відбулася важлива подія у світі спорту. Там відкрився спортивний клуб «Катана», в якому почали навчати...
.,.,.,.