Едуар Тебу: французький дослідник, який вивчав одеський край

У підручниках з історії України, з одесознавства є ще багато прогалин, пов’язаних з особами, які зробили внесок у розвиток та вивчення країни загалом та окремих її територій. До таких людей належить Жак-Віктор-Едуар Тебу де Маріньї, пише odesskiye.info.

Доля відомого у Франції, але, на жаль, зовсім незнайомого одеситам, дослідника причорноморського ареалу дуже цікава.

Едуард Тібу: французький вчений у молодій Одесі

Е. Тебу де Маріньї можна цілком вважати своєрідним громадянином Європи: він народився в сім’ї французького дипломата. Батько його служив генеральним консулом Франції в Мореї – території, яка перебувала у вісімнадцятому сторіччі під владою Туреччини. Після Французької революції 1789 сім’я переїхала до Нідерландів.

Сам же де Маріньї в 1818 поступив на службу Росії, де отримав ранг колезького асесора (відповідав майору піхоти).

У тому ж році він був відряджений до генерала Ланжерона, генерал-губернатора Бессарабії та Новоросії. Спочатку колишній французький підданий служив на Кавказі. У 1821 Е. Тебу де Маріньї, знавця причорноморського регіону, було призначено віце-консулом Нідерландів з резиденцією була у Феодосії, потім він переїхав до Одеси.

Саме в цьому місті відкрився талант де Маріньї як науковця. Так, він був активним учасником роботи Одеського товариства історії та давнини. Він був добрим художником і постійно доповнював свої дослідження малюнками. Хоча більша частина його робіт присвячена Криму, з деяких із них було зроблено літографію саме в Одесі.

Найголовнішою ж діяльністю вченого стало дослідження потенційних ресурсів географії матеріальної історії нашого краю, який ще кілька десятків років до того був майже повністю диким. Саме ці міркування спрямовували візуальну діяльність дослідника щодо складання карт, схем, замальовок монет та інших артефактів. Він також був редактором французької версії газети “Journal d’Odessa” (Одеський вісник). 

Перший дослідник острова Зміїний

Цей учений став першим, хто докладно описав острів Зміїний у своїй праці, присвяченій навігації в Чорному та Азовському морях.

Його робота “Портулан Чорного та Азовського морів або опис узбереж цих двох морів для користування мореплавцями” (переклад назви – В.О) була опублікована в Одесі в 1830 році.

У своїй праці дослідник повідомляє, що маленький острів Зміїний, для якого в Росії зберегли первісну грецьку назву Фідонісі, а турки називають Yılan Adası (Острів змій), розташований за 23 милі на північний схід від гирла Дунаю. У нього майже квадратна форма, а його максимальна довжина – приблизно 325 туаза (1 туаз дорівнює 1, 949 метра). Острів височіє на 20 метрів над рівнем моря.

Сьогодні ці дані ні для кого не дивні, а два сторіччя тому вони представляли справжнє відкриття та науковий інтерес.

Тим не менш, продовжимо шлях дослідника де Маріньє, який вказує, що береги острова круті та скелясті, а на узбережжі є лише три місця, де можна швартуватись судам.

За словами франко-нідерландського вченого, який досліджував наш острів, дно прилеглої морської акваторії вкрите мулом та черепашками. Цей острів прикрашає незначна рослинність, а на його вершині знаходиться велика криниця, на невеликій відстані від якої видно коріння стін старої будівлі.

Не забуває автор вказати, що острів Фідонісі раніше носив ім’я Левки (Левія) і Макароне (блаженного), там був храм, статуя та священні написи. Мореплавці прибували туди, щоб робити підношення.

Шевальє Тебу де Маріньї помер 11 квітня 1852 року в Одесі. Його праці залишаються актуальними, попри те, що їм понад 150 років, оскільки вони сприяють безпеці мореплавання у нашому регіоні.

28 вересня в Одесі пройде Фестиваль одеських дворів

В Одесі 28 вересня відбудеться День дворів, або по-іншому, Фестиваль добросусідства. Детальніше на odesskiye.info. Одесити та гості міста зможуть почерпнути багато цікавої інформації про історію...

Забуті імена Одеси: композитор Вілінський

Колись частина міста Первомайськ Голта була самостійним селом, пише odesskiye.info. Наприкінці 19-го століття у Голті проживало з населенням близько 4 тисяч жителів, що навіть...