Сімейна пара Віктора Семеновича Фельдмана і Ольги Юдовни Ноткіноі була в нашому місті дуже відомою. У сферу їх інтересів і діяльності входили: бібліографія, кніголюбство, краєзнавство, а самі вони були дуже добримм і доброзичливими людьми, пише odesskiye.info.
Про них ми розповімо вам в нашому матеріалі з посиланням на odessa-memory.info.
Їх знали і поважали всі читаючі корінні одесити.
Протягом не одного десятиліття були співробітниками при бібліотеці в Одеському університеті Мечникова, де за консультаціями до них зверталися вітчизняні та зарубіжні науковці. Вони були справжніми інтелігентами і чимось на зразок живих легенд.
Їх невелика квартира, місцем розташування якої був Воронцовський провулок перетворилася на місце, куди практично здійснювали паломництво, і в 2010-тому на будинку, де вони проживали встановили меморіальну дошку.
Історія нашого героя
Його батько був хороший робочий-оптик, але йому не пощастило, що зв’язався, як говорив його син, з революцією. Він був засуджений внаслідок незаконних соціал-демократичного зборів. Одружитися йому довелося в приміщенні Одеської в’язниці, а місцем відбуття заслання стала Вологодська губернія.
Мати нашого героя вивчилася на медика з вищою одеською медичною освітою.
Коли почалася Перша світова вона пішла служити в одеський госпіталь. Там же, в приміщенні госпітальної комірчини і був, в 1915-тому, народжений наш герой.
Пізніше він закінчив навчання в семирічній школі, став студентом робітничого факультету, паралельно освоював спеціальність вантажника, був студентом Педіну.
27-го червня 1941-го пішов на фронт і чудесним чином вижив під час страшних воєнних днів, поранень і контузії.
У 1945-тому опинився в університетській Науковій бібліотеці, де протягом п’ятдесяти двох років він займав пост провідного бібліографа.
Йому вдавалося зберегти заборонені книги, які повинні були знищити серед інших ідеологічно ворожих.
Він займався фундаментальними дослідженнями на бібліотечно-книжкову тему нашого міста і вивчав книжкові фонди відомих одеських особистостей.
Протягом довгого періоду наш герой був незамінним консультантом, до якого зверталися науковці та краєзнавці, які вивчали одеську історію. Його любила вся інтелектуальна еліта.
Історія нашої героїні
Поряд з нашим героєм завжди була його особиста героїня в особі Ольги Юдовни Ноткіноі.
Юна одеситка ще в студентські роки була кращою університетською спортсменкою. Але у воєнний період на її долю також випало чимало горя – вона і біля верстата по дванадцять годин стояла, і недоїдала, і ховала рідних.
А потім вся її доля була пов’язана з тією ж бібліотекою.
Спільний тандем
Іх спільний дует привів до авторства багатьох книгознавчо-краєзнавчих статей і книг.
На основі їх особистої книжкової колекції в університетській бібліотеці створили окремий книжковий фонд на честь нашого героя, до якого входять також раритетні видання та документи. Також наш герой був першим лауреатом на міжнародну Дерибасівську премію.
Вони весь час були разом і померли практично один за одним. Ользі Юдовні судилося померти у 2007-мому, а Віктору Семеновичу – пережити свою Ольгу на одинадцять місяців, і померти 4-го січня 2008-го.