2021-го року виповнилося сто п’ятнадцять років від дня народження в Одесі Романа Кармена, який був кінорежисером, кінооператором та журналістом.
Наш матеріал на odesskiye.info, з посиланням на odessa-life.od.ua та wikipedia, ми присвячуємо цьому нашому всесвітньо відомому земляку та його дивовижному життєвому та творчому шляху.
Ранні роки
Якщо бути зовсім чесними, то відповідно до справжнього прізвища, наш герой був не Карменом, а Корнманом.
Його місцем народження була Одеса, а саме робітничий район міста, де він народився у сім’ї творчих особистостей, – його батько був письменником, а мати – перекладачкою.
Після того, як у пари одеситів народився син, вони ухвалили рішення про переїзд до Ленінграда (сьогоднішнього Санкт-Петербурга).
Справа в тому, що батька нашого героя запросили попрацювати у тодішній столиці в одному літературному журналі. Йому пощастило спілкуватися з відомими представниками письменницької професії, а Купрін та Горький взагалі були його справжніми друзями. Саме тато вирішив порадувати сина Романа першим фотоапаратом Kodak.
Початок творчого шляху
Коли батько помер, місцем навчання нашого героя стала трудова школа, йому доводилося підробляти в якості продавця газет, підручного в гаражі, а коли він був вільний від роботи, то весь час бути зайнятий фотографією.
З легкої руки матері він перетворився на фотокореспондента “Вогника”, який на той момент тільки відкрився.
Доленосне рішення
У міру того, як одесит готував свої перші фоторепортажі, йому судилося стикатися з величезною кількістю кінооператорів, що наштовхувало його на думку про те, щоб змінити діяльність.
1929-го він став студентом операторського факультету при кінематографічному технікумі, а 1934-го ним було знято репортаж про те, як у країну приїхав Герберт Уельс.
Але найбільша популярність до нього прийшла за допомогою документальних фільмів, основною темою яких стала громадянська війна в іспанській державі та Друга світова війна.
Творчість воєнних років
1941-го його призвали на Північно-Західний фронт як оператор і начальник кіногрупи.
Він був безпосереднім учасником подій, коли брався Кенігсберг та звільнялася Варшава, коли форсували Неман, Віслу та Одеру. Він був першим кінооператором, на плівці якого зняли жахи концтабору Майданека. Його фотографії були представлені практично в усьому світі.
А 8-го травня 1945-го року на території Берліна одесит знімав на камеру процес підписання документа, в якому йшлося про те, що Німеччина беззастережно капітулює.
Післявоєнний етап
Через великий проміжок часу, у повоєнний період, одесит обійняв посаду художнього керівника та режисера такого проекту, як радянсько-американський документальний серіал про “Велику Вітчизняну”.
У 1960-му він став викладачем ВДІКу, обійняв посаду професора і став завідувати кафедрою з режисури документальних кінофільмів.
Помер знаменитий одесит 28-го квітня 1978-го.
Фото: odessa-life.od.ua