У потоці подій, які охоплюють людей, вони часто не надають значення фактам та деталям. Від нас йдуть у далеке минуле імена та дати, якими могло б пишатися будь-яке місто або країна.
Навіть у найменших селищах будь-якої країни є свої герої, нехай відомі лише там, але свої. Про них створюють легенди, на їхню честь створюють музеї. Навпаки, у великих містах часто забуваються імена земляків, які вплинули на хід історії або зробили щось таке, що запам’яталося мільйонам людей. До категорії таких одеситів цілком можна віднести Леоніда Семеновича (Самуїловича) Блоха – чемпіона СРСР 1951 з фехтування на шпагах. Більше на сайті odesskiye.
Війна та ролі військових
Народився Леонід Блох трохи більше ста років тому, в останній день серпня 1922 року. У дитинстві та підлітковому віці він займався фехтуванням. Непогано у хлопця виходили випади, переміщення майданчиком. Але йому, як і юнакам покоління 1940-х років, завадила війна. Він був призваний до армії. Служив зв’язківцем у 49-й загальновійськовій армії, з якою брав участь у багатьох битвах, у тому числі у штурмі Кенігсберга. Закінчив війну у званні старшого лейтенанта.
До війни Леонід встиг опанувати навички акторської майстерності, що дозволило йому після демобілізації потрапити на знімальний майданчик. 1948 року він знявся у фільмі знаменитого режисера Сергія Герасимова “Молода гвардія” про подвиг молодих людей маленького міста на Донбасі, які організували антифашистський опір. Щоправда, роль Блоху дісталася не сама приваблива. Йому довелося зіграти офіцера ворожої армії. Існує така думка, що зіграти позитивного героя може будь-який актор, безумовно, якщо в нього є талант. А для зображення ворога, анти-героя треба, дійсно, мати особливий дар. Л. Блох зіграв.
У актора-фехтувальника була можливість зіграти роль одного з великих полководців наполеонівської Франції маршала Нея. Режисер кіноепопеї “Війна та мир” Сергій Бондарчук запросив актора на проби та навіть відібрав для подальшої роботи, Але сам Блох відмовився від такої високої честі. На заваді цьому стали сімейні обставини.
Консультант з фехтування
У 1950-х роках Леонід Блох активно займався фехтуванням. А на початку 1950-х років навіть став чемпіоном СРСР, розділивши найвищу сходинку п’єдесталу з Давидом Душманом. У тому чемпіонаті наш земляк представляв профспілкове товариство “Спартак”.
Після закінчення активної діяльності на фехтувальній доріжці Леонід Семенович перейшов на тренерську роботу. Але й тут йому знадобилася майстерність кіноактора. Річ у тому, що він брав участь у постановках фехтувальних поєдинків у кількох фільмах. Тема війни 1812-1813 років проти Наполеона таки його знайшла.
На початку 1960-х років почалися зйомки фільму режисера Ельдара Рязанова Гусарська балада. У сценарії були присутні сцени перегонів, бійок та різних фехтувальних поєдинків. Постановкою трюків на конях займалися артист цирку Осетинської АРСР Алібі Кантеміров, Петро Тимофєєв та професор Інституту кінематографії Аркадій Немирівський. Останній вважався одним із найкращих постановників сценічного бою. Фехтувальні трюки виконали якраз Блох та спортсмени, яких він тренував.
У 1965 році на екрани країни вийшов фільм Операція «И» та інші пригоди Шурика, що став лідером прокату. У фільмі багато комізму. Є невеликий епізод, знятий у новій на той момент п’ятиповерхівці на розі вулиці Довженка та Французького бульвару Одеси.
Одним із найсмішніших виявився третій епізод – про уявне пограбування складу. Саме в ньому не обійшлося без майстерності Блоха, який ставив тут невелику сцену. Глядачі добре пам’ятають двобій Шурика (його виконував Олександр Дем’яненко) та шахрая Бовдура (Юрій Нікулін) на другому поверсі складу. Потім суперники переміщаються сходами вниз, знову опиняються на другому поверсі, поряд із невеликим фехтувальним арсеналом. Епізод, що триває менше хвилини, закінчується перемогою Шурика, який у витонченому випаді пронизує суперника.
Вся ця сцена виглядає добре продуманою, у ній використані різні елементи фехтувальної майстерності, яку Блох передав акторам. І, звичайно ж, цей невеликий епізод став одним із самих і комічних, і трохи трагічним.
Співпраця з дипкорпусом
У 1960-80-ті роки Леонід Семенович Блох показав себе як добрий фахівець у галузі міжнародних відносин. Певний час він працював редактором видавництва «Прогрес»; став також одним із засновників важливого напряму – видання путівників іноземними мовами.
Попри різні повороти долі, майстер фехтування намагався не забувати улюблений вид спорту. З кінця 1970-х років він представляв радянську дипломатію, навчаючи фехтуванню німецьких іноземних представників.