Віктор Фінк був непересічною людиною та письменником. Він належить до тієї когорти одеських письменників, які розпочинали свою діяльність у 20-ті роки минулого століття, а вже до 30-х років були дуже відомими не тільки в рідній країні, але також далеко за її межами, пише odesskiye.info.
У нашому матеріалі, з посиланням на Вечірня Одеса, ми розповімо про цього письменника-одесита та цікаві факти з його біографії.
Початок шляху майбутнього письменника
Віктор Григорович Фінк народився в Одесі 18-го травня 1888-го. Його батька знали у місті, як талановитого адвоката.
1906-го Віктор закінчив комерційне училище, і став студентом юридичного факультету Одеського університету.
Однак навчанням майбутній письменник не був задоволений, тому в 1909-тому він вирішив відправитися в Париж. Там він став навчатися на юридичному факультеті Сорбони, звідки випустився 1913-го.
Волонтерство
Коли почалася Перша світова війна, одесит приєднався до Іноземного легіону як волонтер. Все, що відбувалося на службі, у майбутньому можна було прочитати на сторінках його знаменитого антивоєнного роману.
Після двох років служби його важко поранили. Однак він вижив, отримав орден, став французьким громадянином, і після лікування в шпиталі, в 1916-му поїхав до рідного міста, за яким він встиг сильно скучити.
Про одеську діяльність
У рідному місті Віктор пробував себе у таких сферах, як журналістика та література, і час від часу працював у місцевих газетних виданнях.Період 1918-1920-х ознаменувався для одесита знайомствами з цілою плеядою одеських художників та літераторів, до яких входив і Е.Багрицький. Тоді ж Фінк багато подорожує, зокрема, Балтою.
1919-го він став співробітником однієї з київських газет. 1920-го в компанії К.Паустовського він повернувся до рідного міста, і разом з ним почав працювати в одному з інформаційних відділів міста.
У 20-ті Фінк потоваришував з І. Бабелем, про якого згодом дуже тепло згадував.
Перші результати творчості
У той період одесит багато разів приїжджав до Балти. Саме там він дізнався про події Балтського монастиря, які потім відобразив у повісті про “Загибель світу”.
20-30-ті роки були дуже плідним періодом у творчості одесита.
Перші збірки Фінка, переважно, складалися із сатирико-гумористичних оповідань.
Також він писав нариси та повісті. У 1926—1927-х він написав чимало творів про єврейські землеробські колонії, а також кримські, білоруські та біробіджанські колгоспи.
Єврейська тематика зустрічається у творчості Віктора не випадково, адже він мав іудейське походження.
Головний твір
Роман про “Іноземний легіон” є найголовнішим у творчості письменника. Про цей твір із захопленням відгукувалися багато літературних діячів. І навіть зараз роман продовжує бути найкращим антивоєнним романом двадцятого сторіччя.
Воєнний та післявоєнний період
Під час війни Фінк не забував про рідну Одесу, і часто у своїх нотатках згадував про стійкість, властиву одеситам.
У повоєнний період багато працював.Так, у цей час він писав “Молдавську рапсодію”, а також зайнявся перекладами.
Помер Віктор Григорович 1973-го року.
Фото: http://hadashot.kiev.ua/