Сучасникам так і не вдалося розгадати феномен одесита Семена Кірсанова.
За весь п’ятдесятирічний творчий шлях йому вдалося охопити майже всю палітру поетичної тематики. Серед його поезії зустрічаються проникливі вірші про пристрасть кохання та про силу дружби. Він був справжнім майстром слова. І саме завдяки ньому з’явилася одна із найвідоміших пісень про Одесу.
У нашому матеріалі odesskiye.info, з посиланням на odessa-life.od.ua, ми розповімо, яким був життєвий та творчий шлях Семена Кірсанова.
Ранні роки та доленосне знайомство
Вулиця Гаванна є справжнім свідком одеської історії. Практично кожен будинок, розташований на цій вулиці, був місцем, де проживала якась відома особистість.
Ось і будинок номер десять не став винятком. Адже в ньому народився і виріс Семен Кірсанов, поет та автор тексту легендарної пісні “Біля Чорного моря”.
Його батька, Іцека Кортчика, знали в Одесі, як талановитого модельєра жіночого одягу. Його майстерня знаходилася на одній із центральних вулиць міста. Отже, якби Семен не став поетом, то він міг би стати прекрасним закрійником.
У чотирнадцять років юнак приєднався до одеського “Колективу поетів”. Приблизно в цей час він обзавівся псевдонімом “Кірсанов”.
У лютому 1924-го Одеса зустрічала Володимира Маяковського, з яким вдалося познайомитись і молодому Кірсанову. Відомий поет майже відразу став для одесита прикладом та кумиром.
Знайомство їх відбувалося в одеському готелі “Лондонський”, а саме – у номері, де зупинився Маяковський.Поки відомий поет діставав пиво, щоб пригостити ним свого гостя, Кірсанов копався у плетеному кошику для паперових відходів. Маяковський звернувся до Семена жартівливим віршем, на який талановитий одесит відразу ж відповів, причому дуже дотепно.
Згодом вони разом об’їздили багато міст, пропагуючи новий напрямок революційного мистецтва.
Непроста доля
Життя одеського поета було переповнене трагедіями та драмами. Його перша дружина померла в ранньому віці, з другою обраницею він розлучився незабаром після весілля, а смертельне захворювання мучило його протягом дев’яти років. Всі ці труднощі, звісно, відобразилися на результатах його творчості.
Коли почалася Велика Вітчизняна війна, Семен добровільно пішов на фронт, де був двічі контужений.
Протягом усієї війни одесит був кореспондентом кількох газетних видань.
Визнаний класик
У п’ятдесятих-шістдесятих роках Кірсанова офіційно визнали класиком. З цієї причини йому дозволялося відвідувати іноземні держави. Серед його друзів були французькі комуністи Ельза Тріоле та Луї Арагон, а також чилійський поет Пабло Неруда.
Серед визнаних поетів шістдесятих-сімдесятих років Кірсанову відведено почесне місце. У негласному рейтингу він йшов одразу за “першим пролетарським поетом” Маяковським.
Крім того, в так званому “Клубі перших поетів” він був наділений своєю нішею, яка була вдало ним зайнята – його вважали поетом-формалістом.
Говорячи про його поетичних учнів та спадкоємців, слід зазначити, що таким вважається Андрій Вознесенський. Йому вдалося багато чого запозичити від відомого одесита.А коли Семен Ісаакович помер, Вознесенський зайняв його нішу єдиного поета-формаліста.
Про найвідомішу пісню
Поезію одесита було просто пов’язати з музикою. Пісні, слова яких він написав, досі співає кілька поколінь.
Але найвідомішою його піснею, звичайно, є та, яку вважають одеським гімном, – “Біля Чорного моря”. Напевно, так написати про рідне місто міг лише одесит. Адже в кожному слові цієї пісні відчувається нескінченна любов автора до Одеси, яку він “бачив уві сні”…
Фото: wikipedia, odessa-memory