Професор Скалкін: вчений-лінгвіст, якому вдячні тисячі людей

Ще за життя Володимир Львович Скалкін став людиною-легендою. Його підручники не встигали з’являтися на прилавках найпрестижніших книгарень країни, як їх за лічені дні розкуповували. Причиною такого ажіотажу було, що у доступній формі фахівець вищого класу підносив найскладніші явища англійської мови. Адже життя одеського професора Володимира Скалкіна починалося далеко не з райдужними тонами. Він був із покоління дітей, яких зобразив у 1976 році у своєму фільмі “Подранки” режисер одеського походження Микола Губенко, вихованець одного із повоєнних дитячих будинків Одеси. Більше на odesskiye.info.

Маленький одесит, який став сиротою

Народився Володимир Львович у 1-му Куликівському провулку у середині листопада 1932 року. Будинок, в якому він жив, був збудований ще за правління генерал-губернатора Михайла Воронцова.

Як і мільйони дітей, у роки війни з фашизмом Володя залишився сиротою. У дні оборони Одеси загинув батько. На фронті володів старший брат. Рятуючись від фашистів, Володя та його мама поїхали в глухе село, якомога далі від Одеси. З собою вони взяли праску, ще якісь предмети, але з ними не було теплих речей та взуття. Ніхто не гадав, що війна затягнеться на довгі чотири роки… ..

У пошуках теплих речей мама хлопчика повернулася до Одеси, де лютував тиф. Таким був один із наслідків “нового режиму”, який урочисто подавали фашистські пропагандисти. Мама Володі не змогла вберегтися від небезпечної хвороби та померла. Дев’ятирічний одеський хлопчик залишився зовсім один, у чужому селі, серед незнайомих людей. Виручили одеська кмітливість, любов до життя і незламний характер. Хлопчик часто недоїдав. Щоб якось прогодуватися, він пас худобу, вирощував овочі, продавав шкурки ховрахів, яких у степах півдня України чимало.

Будівля школи-інтернату часу, як у ньому навчався В.Л. Скалкін (фото із сайту lanzheronivskyi.com.ua)

У звільненій Одесі хлопчика визначили до інтернату № 2, в якому велося викладання кількох предметів англійською мовою. Серед одеситів цей навчальний заклад називали школою майбутніх дипломатів.

Все справді йшлося в тому, що Володя стане дипломатом. Закінчивши успішно інтернат, він зміг у 1952 р. вступити до Військового інституту. На останньому курсі навчання Володимир Львович серйозно захворів та його комісували. Залишившись у Москві, він завершив навчання вже як громадянський фахівець-мовознавець, отримавши диплом і перекладача та викладача іноземних мов.

Повернення до Одеси

Першим місцем роботи молодого фахівця став клуб радіозв’язку у місті Куйбишев (Самара). У 1958 році він повернувся до Одеси, де він зайнявся справою, до якої мав справжнє покликання та талант. Він повернувся як вчитель англійської мови до рідного інтернату на вулиці Ботанічній (після 1961 року вона стала називатися “проспект Гагаріна”).

Після трьох років роботи в інтернаті Володимир ЛЬВОВИЧ перейшов на Одеські курси іноземних мов. Досвід роботи з учнями різного віку дозволив викладачеві видати у 1965 році “Вправи з розмовної англійської мови”. Цей посібник тиражем 60 тисяч екземплярів вийшов у видавництві Московського інституту міжнародних відносин. Крім методичної цінності, слід відзначити той факт, що у столиці країни з’явилася книга, створена не місцевим професором чи академіком, а простим викладачем із провінційної, як часто вважали у столиці, Одеси.

1972 року на момент захисту кандидатської дисертації у Володимира Львовича було видано вже вісім навчальних посібників, які надрукували провідні видавництва країни.

Пам’ять про видатного вченого

З 1981 року Володимир Львович Скалкін працював в Одеському університеті імені І.І. Мечнікова. Там він став доктором наук та професором. Його часто запрошували виступати опонентом на захисті дисертацій, він виїжджав у різні міста, хоча останніми роками життя був серйозно хворий.

У 1987 році професор Скалкін став завідувати кафедрою іноземних мов гуманітарних факультетів. На цій посаді він залишався до кінця життя. Ідеї одеського вченого знайшли свій відбиток у численних дослідженнях колег на факультеті РГФ і далеко поза нашої країни. З його ім’ям пов’язано становлення кафедри, поява багатьох кандидатів наук, які мали керівника робіт. На кафедрі постійно проводилися семінари, де колеги обмінювалися своїм досвідом викладання мов на різних факультетах.

Зберігаючи пам’ять про В.Л. Скалкіна, кафедра, якою він колись керував, стала ініціатором проведення наукових конференцій на його честь. Перший захід такого формату відбувся 1998 року. Після деякої перерви, у квітні 2022 року конференція відбулася восьмого разу. Вона була присвячена 90-м роковинам від дня народження професора Скалкіна.

Результати своїх досліджень представили понад сто авторів, які представляють не лише українські виші, а й країни Європи та Азії. У рамках конференції відбулися засідання шести секцій. За підсумками конференції було випущено друкований варіант збірки матеріалів, що у наш важкий час відбувається досить рідко. На конференції було розглянуто питання викладання іноземних мов, підготовки майбутніх викладачів та перекладачів, багато інших.

Пам’ять про випускника та викладача свого навчального закладу зберігають учні ліцею “Ланжеронівський” (колишній інтернат №2). Тут життю та творчості Володимира Львовича присвячено окремий стенд у Музеї школи. Також став традиційним конкурс на знання англійської мови, що названо його ім’ям.

Леонід Буряк: одесит у Клубі імені Григорія Федотова

У чемпіонаті з футболу будь-якої країни, незалежно від його імені, головними трофеями є найвищі місця. Вони дають право на участь команди у європейських клубних...

Фільм про Одесу тепер купують на Amazon

У фільмі знімалися Михайло Жванецький, Роман Карцев, інші відомі особистості. Читайте далі на odesskiye.info. «А шо ж ви хотіли, Одеса - це, взагалі місто корінних...
.,.,.,.