В історію будь-якого міста викарбувано імена градоначальників, керівника громадянської влади. Згодом список збільшується. З роками зростає кількість людей, які стали у тому чи іншому місті Почесними громадянами. І той, і інший списки, попри роки, прожиті містом та його населенням, наповнюються досить повільно. Але жодний хід часу не може вплинути на один момент: у кожному списку є людина, яка посіла перше місце. На століття! У нашому місті такою людиною став граф Олександр Строганов, який зробив для Одеси набагато більше за інших правителів наступних років. Більше на odesskiye.info.
Нащадок шляхетного роду
Граф Олександр Григорович походив зі старовинного дворянського роду. Його предки відігравали значну роль в управлінні імперією. Згадаймо хоча б його батька, справжнього таємного радника Григорія Олександровича. Цей державний проявив свої найкращі якості на дипломатичній службі, хоча свою кар’єру розпочав у державній адміністрації гірничорудної промисловості.
1804 року 34-річний барон вирушив посланцем до Мадрида, 1812-го призначений надзвичайним посланцем і повноважним міністром у Швеції. У 1816 році він очолив місію в Константинополі. У липні 1821 року він та його місія залишили османську столицю на знак протесту проти ворожої політики Туреччини. Того ж року його справили в дійсні таємні радники, а в 1826 році за старанну службу в галузі дипломатії йому був поданий графський титул, який перейшов у спадок до його сина Олександра.
Початок державної служби
На відміну від батька, початок служби на благо Вітчизни Олександр Григорович розпочав у армії. Подібно до деяких представників роду Строганових, він взяв участь у війні з імперією Наполеона. У дуже молодому віці вдалося брати участь у кількох битвах, зокрема битв, зокрема у знаменитій “битві народів” у районі прусського міста Лейпциг. Він брав участь у взятті Парижа. На той момент Строганов-молодший був прапорщиком артилерійської бригади, відзначений орденом Святої Анни 4-го ступеня.
Одеські справи: університет, знаменита страва та інше
Олександру Григоровичу належить ідея організації в Одесі університету. У проєктах Міністерства народної освіти Новоросійський університет право отримати університет надавалося Миколаєву. На думку чиновників міністерства, університет має бути у маленькому місті. Граф Строганов, домігшись зустрічі з Олександром II, довів перевагу Одеси, і на підставі доповіді цар скасував рішення Міністерства народної освіти. Цьому ж університету граф заповідав свою особисту бібліотеку, яка є другою за цінністю та обсягом іменний фонд після фонду Воронцова.
У червні 1862 року у зв’язку з 50-річчям державної служби Одеське міське самоврядування на знак особливих заслуг графа А.Г.Строганова перед містом подарувало йому звання першого вічного громадянина м. Одеси. Він подав у відставку. Не бажаючи залишати місто, з яким воно дуже зродилося, Олександр Григорович залишається в ньому і продовжує працювати на його благо. Його обирають членом Одеської міської Думи. Йому навіть вшанували бути міським головою, але він відмовився. Натомість понад два десятки років граф Строганов очолював Одеське товариство історії та старожитностей.
Бувши дуже заможною людиною, Строганов, як було заведено серед аристократів, тримав в Одесі так званий відкритий стіл, за який міг сісти будь-який перехожий. Єдиною умовою була наявність на людині пристойного одягу. Вважається, що саме для таких “столів” хтось із кухарів графа вигадав страву, що складається з обсмажених шматочків дрібно нарізаного м’яса під соусом. Соус же подавався не окремо, французькою, а як підлива, прийнята в нашій кухні.
Дуже смачна страва зручно поділялася на порції. Його оцінили насамперед одеські автори куховарських книг. Саме одесити ввели його у широкий національний ужиток, і вони ж, зрозуміло, дали назву страві – на французький лад “Boeuf Stroganoff” (або бефстроганов – яловичина по-строганівськи).
Граф Олександр Григорович Строганов прожив довге життя, в якому знайшлося місце подвигам військовим та соціальним. Він дуже багато зробив для Одеси, став її Почесним громадянином – першим у списку. Лише через 26 років компанію йому склав Григорій Маразлі, також дуже шановний одесит, одеський голова. Але, на відміну від Маразлі, імені Строганова в Одесі присвячено не так багато об’єктів. Його ім’я носить міст, що з’єднує дві ділянки Грецької вулиці та вулиця Строганова на Далеких Млинах.