До свого порядку денного 11-та сесія міської ради Ізмаїла включила питання про присвоєння міському “Палацу дітей та юнацтва” імені Алли Тимофіївни Іванової, яка керувала цим просвітницьким закладом з 2001 року до останніх днів життя.
Ізмаїл в життя ізмаїльчанки
Алла Іванова була корінною ізмаїльчанкою. Вона народилася 6 листопада 1951 року, коли Ізмаїл був обласним центром. Закінчивши в 1974 році Ізмаїльський педінститут, вона була направлена на роботу в село Щербанка Роздільнянського району нашої області. Пізніше їй вдалося повернутися в Ізмаїл, де вона отримала посаду у школі № 9, пише odesskiye.info.
У 1977 році Аллу Тимофіївну перевели до Палацу піонерів на посаду керівника міського учнівського штабу і завідувачкою масового відділу, а з 2001 року вона стала керувати цим позашкільним навчальним закладом.
Алла Іванова: педагог, новатор, мудрий керівник
Протягом усієї своєї педагогічної діяльності вона шукала нові підходи в роботі з дітьми та підлітками, прагнучи якісно змінити позашкільну освіту міста і всієї країни. Так, її зусиллями та за її ініціативи у 2006 році був створений музей історії Палацу дітей та юнацтва, який у 2020 році, відповідно до рішення МОН України, отримав почесне звання «Зразковий музей».
Під керівництвом Алли Іванової Ізмаїльський палац став багаторазовим переможцем обласного конкурсу позашкільних установ, а низка співробітників, від методиста до заступника директора, ставали лауреатами регіонального і Всеукраїнського конкурсу «Джерело творчості»; 8 колег Алли Тимофіївни стали відмінниками освіти України. Цікаво відзначити, що сьогоднішні 40% педагогів самі колись виховувалися в ньому. Крім її безпосередніх колег, в наші дні на благо мистецтва і культури працюють колишні вихованці Палацу дітей та юнацтва.
Говорячи про особисті досягнення А.Т. Іванової, необхідно відзначити, що її діяльність двічі була вшанована титулом «Жінка року». Державні структури різного рівня нагороджували її своїми грамотами, в їх числі Ізмаїльський прикордонний загін. Так були оцінені її досвід і приклад того, якою повинна бути людина, яка працює в освіті.
Співробітники називали свого директора знахідкою, бо її вимогливість завжди поєднувалася з наданням суттєвої підтримки молодим співробітникам. Вона ніколи не відмовляла в допомозі, в пораді; завжди була прикладом того, як треба дбати про ветеранів.
Ініціатива ізмаїльських депутатів, спрямована на увічнення пам’яті гідної людини, яка віддала більшу частину свого життя вихованню дітей, заслуговує на повагу і на те, щоб такі дії ставали прикладом іншим територіальним громадам, в тому числі й депутатам Одеси. Не секрет, що подібні ініціативи часто не отримують схвалення, застрягають в мережах міжпартійних суперечок депутатів, які не можуть домовитися між собою тільки тому, що вони знаходяться на різних полюсах політичного спектра.