У 1903 році в Німеччині на замовлення компанії РОПіТ (попередниця ЧМП) було збудовано черговий пароплав, пише odesskiye.info.
Пароплав на честь Її Імператорської високості
Судну, призначеному для перевезення як пасажирів, і вантажів, дали назву “Принцеса Євгена Ольденбурзька” на честь онуки імператора Миколи Першого. Її Імператорська високість була відома тим, що вона особисто організовувала господарство, розташоване в її маєтку Рамонь. За неї були створені конезавод, килимові майстерні. Вона утримувала зразкову двоповерхову їдальню для робітників, гуртожиток для інженерів, що прибули.
Нове судно завдовжки 85 метрів могло розвивати швидкість до 10 вузлів (18,5 км/год). Місткість становила 346 осіб. Не “Титанік”, звісно, зате, як показав час, корабель був міцним і досить надійним.
Нове судно визначили для обслуговування лінії, яка поєднала між собою порти Криму та Кавказу. Траплялося, що пароплав здійснював далекі рейси, зокрема й у порти Середземномор’я.
Під новим прапором, з новим ім’ям
У 1921 р. судно увійшло до складу Чорноморського пароплавства з припискою до Одеси, а після ремонту в доках Одеського заводу ім. Андре Марті воно було перейменовано на “Чичерін” на честь Народного комісара (міністра) закордонних справ радянського уряду.
З 1923 р. пароплав обслуговував лінію Одеса – Варна, а далі – близькосхідні лінії.
У 1925 році про “Чичерін” писали одеські ЗМІ. У матеріалах йдеться про те, як судно та екіпаж зустрічають у різних країнах. У Греції та Константинополі, наприклад, завжди виявляється привітний прийом. І, навпаки, на територіях, де правили колонізатори, влада організувала постійне спостереження за моряками.
У матеріал “Чичерін” в Афінах “розказано про те, що моряки судна із задоволенням відвідують екскурсії старовинними місцями одного з найстаріших міст світу. Для них головним заняттям під час зупинок іноземних портів стало відвідування музеїв, яке є культурним збагаченням людей.
І, звичайно, кожен візит стає черговим кроком на шляху розвитку торгових і господарських зв’язків між країнами.
Героїчний перехід із Туреччини додому
У середині жовтня 1935 року пароплав вирушив з Одеси до чергового рейсу. На його борту, окрім звичайних туристів, офіційних представників СРСР різного рівня, була делегація спортсменів. Серед останніх були футболісти збірної країни. Вони мали зіграти товариські матчі з найкращими командами Туреччини.
До Стамбула “Чичерін” під командою досвідченого капітана Борисенка дійшов без жодних пригод, якщо не брати до уваги несподіваної зустрічі з акулою.
Радянські футболісти провели шість матчів, із яких виграли три. Ще три зустрічі завершились унічию.
З гарним настроєм після вдалого турецького турне спортсмени повернулися на борт уже знайомого “Чичеріна”, яке взяло курс додому. Перед відпливом на честь збірної команди було влаштовано банкет у кают-компанії. Того вечора було сказано багато приємних слів і ніхто не помітив, що насувається шторм. Капітан та команда просили спортсменів не поспішати з відплиттям, але ті наполягли на своєму. Через це судно мало не потрапило в біду.
Шторм, що почався вночі, до ранку ще більше посилився. Корабель поступово зменшив хід. Багатьом членам спортивної делегації стало погано від хитавиці. Радіо “Чичеріна” надсилало постійні сигнали лиха. З Одеси на допомогу вийшов криголам “Торос”, але тут же повернувся до порту приписки. На кораблі закінчується запас палива, а попереду ще дві третини колії, хоч, за розрахунками, він мав бути вже в Одесі. У результаті, “Чичерін” збився з курсу.
Тільки 5 листопада шторм затих, хвилями судно віднесло на мілину. Тут наспіли “Торос” і румунський рятувальний катер. Спільними зусиллями вдалося зняти всіх пасажирів із “Чичеріна” та пересадити на судна рятувальників. Вранці 7 листопада драматична одіссея заворушилася.
Учасник двох війн
Після того тяжкого переходу “Чичерін” брав участь у постачанні зброї до Іспанії, народ якої боровся проти фашистської диктатури Франка. До червня 1941 року судно стояло на капітальному ремонті в Одесі.
У дні оборони Одеси пароплав здійснив кілька рейсів до обложеної Одеси і назад. 12 жовтня, одного з останніх днів оборони, його було підірвано. У 1943 р. румунські водолази його підняли, змінили ім’я “Чичерін” в англійському написанні та відбуксирували до Констанци. У 1944 р., коли в Румунії було припинено диктатуру Антонеску, корабель повернули на Батьківщину, після чого він знову був у ремонті, а потім використовувався Чорноморським пароплавством як несамохідний плавзасіб. У 1956 р. пароплав Чичерін був розрізаний на металобрухт.
Так закінчився славний шлях одного з найвідоміших кораблів, що борознили простори Чорного та Середземного морів.
Джерело фото