25-го вересня був 245-тий День народження третього одеського градоначальника – Рішельє.
У нашому матеріалі, з посиланням на odessa-life.od.ua, ми хочемо розповісти вам про цікаві факти про цю дивовижну, і дуже важливу особистість для нашого рідного міста. Далі на odesskiye.info.
Можна з упевненістю говорити про те, що такі градоначальники, як Рішельє, Одесі зустрічалися не так часто .
Він був безкорисливим і шляхетним, мужнім і позбавленим будь-якого прояву марнославства. За одинадцять років Рішельє вдалося перетворити Південну Пальміру на місто, яке могло скласти конкуренцію європейським столицям.
Факт 1
Його прапрадід був знаменитим кардиналом Рішельє, а дід – маршалом французької держави. Юний Рішельє подавав великі надії і був дуже успішним учнем, тому всі пророкували йому блискучу кар’єру. У сімнадцятирічному віці він зайняв пост першого камергера двору. Але юнакові була властива велика сором’язливість і його зовсім не приваблювало придворне життя.
Факт 2
Коли була в розпалі Велика французька революція, Рішельє вирішив бігти в російську державу , куди в той час було дуже модно емігрувати серед європейського населення.
Коли він дізнався, що в російській армії йдуть приготування до штурму міста Ізмаїл, французом було висловлене бажання взяти участь в даній операції.
Йому було надано дозвіл Потьомкіним, і вже в ході битви ним було продемонстровано таку мужність , що його нагородили золотою шпагою.
Факт 3
Рішельє було вирішено залишитися жити в Петербурзі і зайнятися вивченням російської мови.Пізніше щодо його імені були проведені певні мовні маніпуляції, внаслідок яких виник Еммануїл Осипович де Рішельє, на російський манер.
Факт 4
Коли його кар’єра тільки почалася, попри те, що Рішельє був дуже чесним і вірним службовцям, він випробував всі відтінки мінливості, які притаманні російському характеру.
Одного разу на території столичних околиць відбулося виникнення сильної пожежі і Рішельє, який був наділений генеральським чином, приєднався до своїх кірасирів і кинувся ліквідувати загоряння.
Він був жорстко відчитаний Павлом Першим, позбавлений багатьох звань і відправлений у відставку, тому що французом було вирішено боротися з полум’ям, а відповідний наказ він не отримав.
Факт 5
З приходом на престол Олександра Першого, все було кардинально змінено. Він звернувся до Рішельє з пропозицією щодо обрання посади, і він вирішив вибрати посаду градоначальника в місто, розташоване в південній частині імперської держави.
Березень 1803-тього ознаменувався приїздом Рішельє в наше місто, яке тоді мало не дуже добру славу не тільки в самій державі, а й далеко за іі межами. Перед Рішельє виникла непроста задача, яка полягала в тому, щоб це сумнівне поселення стало справжнім європейським містом.
Факт 6
Для будівництва нашого міста в казні новий градоначальник отримував мізерні суми. Однак попри це, Рішельє домігся створення в Одесі широких вулиць, створення садів, побудови собору, католицької церкви, синагоги, лікарні, театру, ринку і комерційної гімназії.
Деяким з даних споруд вдалося дійти до наших днів і навіть продовжувати своє існування, а їх будівництво і проектування здійснювалося знаменитим архітектором Томоном.
Через недовгий час про Одесу знали вже в багатьох європейських країнах.
У нашому місті вдавалося уживатися, працювати і торгувати представникам різних національностей.
За словами історика Василя Надлера, в Одесі не спостерігалося явище, коли будь-яка національність відрізнялася винятковим пануванням. Всі жили в умовах однаковоі рівності, свободи. Результат цього був виражений в неймовірно швидкому зростанні міста.
Факт 7
Рішельє був відомий, як дуже скромна людина. Він любив носити стареньку шинель, не соромився відвідування селянських хат і єврейських крамниць.
Вдалося зберегти деякі відомості, відповідно до яких у кожного одеського жителя була вільна можливість висловлювання градоначальнику своїх побажань і претензій.
Рішельє був частим гостем на будівництвах, надавав прийоми підлеглим і прохачам, і навіть знаходив час для відвідування археологічних розкопок.
До речі, саме з легкої руки Рішельє Одеса обзавелася знаменитими акаціями.
Вони були виписані градоначальником з італійських країв, і він же сам брав участь в висаджуванні їх на одеських вулицях.
Факт 8
У 1812-тому у Рішельє майже не було коштів, тому що його заощадження були пожертвувані для захисту держави, яка перетворилася на його нову батьківщину.
Через рік в нашому місті розпочалася страшна біда у вигляді епідемії чуми, і Рішельє знову-таки були продемонстровані якості у вигляді благородства і безстрашності – він без страху входив в будинку хворих і підтримував їх словами розради.
Коли від переляканих робочих надійшла відмова щодо похорону чумних трупів, градоначальник сам почав рити ями для майбутніх могил.
Факт 9
У 1814-тому Рішельє прийняв рішення щодо повернення до французькоі держави. Скоро він зайняв там посаду прем’єр-міністра, а Французька академія була поповнена новим членом в особі Рішельє.
Одесу, яку він дуже любив, і куди його тягнуло протягом всього його життя, він вже більше не побачив, – він помер 17-того травня 1822-го, коли йому було п’ятдесят п’ять років.
Дивовижно, як люди, народжені в іншій країні, і потрапивши в Одесу досить випадковим чином, можуть полюбити наше сонячне і добре місто, і головне, зрозуміти його. Рішельє однозначно відноситься саме до таких людей. Він назавжди увійшов в історію, як один з кращих одеських градоначальників, який щиро цікавився проблемами міста, переживав за його майбутнє і зробив для нього дуже багато хорошого. Він просто по-справжньому любив Одесу, яка в подяку за таке добре ставлення і безцінні справи, зроблені для її блага, відповідала йому взаємністю.