В Одесі, як морському місті, у різні роки служили моряки, які мали адміральські звання. Точна кількість таких людей не відома. Є, однак, одне число, яке дає точне число, дає уявлення про цих людей. Десятки видатних військових діячів, инженерів, лауреатів багатьох премій та нагород почали свій шлях до опанування порських далей та глубин саме у Спецшколі ВМФ № 6 нашого міста, пише odesskiye.info.
Що таке Наркомосв та його Спецшколи
У 1940 році кабінет міністрів СРСР називався Радою народних комісарів, а міністерство, що відповідає за середню та середньо-спеціальну освіту, було Народним комісаріатом освіти (Наркомосв).
Саме цьому міністерству було доручено формування у країні спеціалізованих навчальних закладів для підготовки чоловіків до вступу до військових училищ. Три такі навчальні школи працювали в Одесі. В одній із них готували майбутніх командирів військових кораблів, інженерів, вчених-кораблебудівників.
У книзі, що згадується на початку, наведено імена найвідоміших із цих людей. У цьому списку згадано семеро випускників Одеської Спецшколи ВМФ, які стали адміралами. Серед усіх вихованців-моряків особливе місце займають випускники Спецшколи, які стали адмиралами. Кожен з них заслуговує на окрему розповідь.
Віце-адмірал Філонович
З раннього дитинства Ростислав Дмитрович Філонович постійно переміщався величезною країною. Він народився 1925 року у Владивостоці, а 7 класів середньої школи закінчив за тисячі кілометрів звідти – у Виборг.
Своїм учнем його вважали дві Військово-морські спецшколи: 2-а у Ленінграді, де він відучився один рік, і, звичайно ж, 6-а в Одесі, яку він успішно окочив.
Сталося так, що в серпні 1941 року, після закінчення 8-го класу Ленінградської спецшколи ВМФ її вихованці були відправлені до Ленінграда та його околиць на будівництво бомбосховищ, протидесантних укріплень та оборонних споруд. Наприкінці серпня родину Ростислава було евакуйовано Сталінабад (нині Душанбе) Таджицької РСР.
Враховуючи те, що хлопець мав один клас військово-морської освіти, він зміг вступити до Одеської Спецшколи, яка була тоді в м. Кувасаї (Узбецька РСР). У червні-вересні 1942 р. він пройшов навчання на підготовчих курсах Військово-Морського училища імені М. В. Фрунзе. Будучи курсантом, у складі винищувального батальйону, зібраного з курсантів Військово-Морського училища, він брав участь у охороні Апшеронського півострова в районі Моздока від десантів супротивника. За це пізніше був удостоєний медалі “За оборону Кавказу”.
У червні 1943 Ростислав Філогович закінчив Красноярське військово-морське підготовче училище, після чого став курсантом Вищого військово-морського інженерного училища.
У червні 1945 року курсант Філонович брав участь у легендарному Параді Перемоги.
У 1948 році Ростислав Дмитрович закінчив з відзнакою навчання і був направлений служити на дизельний човен типу “Малютка” Балтійського флоту.
За роки служби він пройшов шлях від курсанту до віце-адмірала. То був універсальний фахівець. Спочатку він служив у бойових частинах флоту. Потім його місією стала участь у створенні атомних підводних човнів. На одній із них він здійснив плавання у режимі повної автономності протягом 52 діб.
У 1987-1993 роках віце-адмірал Філанович був начальником відділу морських експедиційних робіт Академії наук.
За свої досягнення Ростислав Дмитрович був удостоєний п’яти орденів та великої кількості інших нагород та премій, у тому числі зарубіжних країн.