Друзі називали актора, Народного артиста СРСР Зіновія Гердта Зямой. А друзів було багато, а якщо говорити про шанувальника, то їх порахувати вряд чи вийде, пише odesskiye.info.
Народився кумир мільйонів 21 вересня 1916 року в місті Себеж Вітебської губернії.
Залман Храпінович – поет і інженер
Як і багато талановитих людей тієї епохи, він спочатку навчався у школі, писав вірші. У 13-річному віці одна дитяча газета надрукувала його вірші на ідиш, присвячені модною тоді темі колективізації.
У 1932 році Залман Храпінович (справжні ім’я та прізвище актора) виявився в Москві, де жив його брат. У цьому ж році вступив до фабрично-заводське училище Московського електрозаводу імені В. Куйбишева. У 1934 році, отримавши спеціальність електромонтажника, він прийшов працювати в Метробуд. У 1936-1937 роках він грав у Театрі ляльок при Московському Палаці піонерів.
Лейтенант Храпінович – захисник Вітчизни
У червні 1941 року, коли Батьківщину Залмана Храпіновича напали фашисти, він подав заяву з проханням закликати його в діючу армію. Заява була розглянута позитивно, але його, фахівця з вищою технічною освітою, відправили на спеціальні курси з підготовки саперів, закінчивши які в грудні 1941 року, він був розподілений на фронт на посаду начальника інженерної служби 81-го гвардійського стрілецького полку 25-ї гвардійської стрілецької дивізії.
12 лютого 1943 року, в районі Харкова під час розмінування мінних полів супротивника старший лейтенант Храпінович був важко поранений в ногу осколком танкового снаряда.
Поранення виявилося більш, ніж важким, була загроза залишитися без ноги. Але герою пощастило: він потрапив в руки фахівців-хірургів, таких же героїв, як і він сам, тільки – в білих халатах. Ногу врятували, але для цього знадобилося 11 операцій, найскладніші з яких провела провідний хірург Боткінської лікарні Москви Ксенія Вінцентіні, молоді роки якої пов’язані з Одесою. Щоразу перед операцією хірург примовляла:
– Буду різати вздовж (не впоперек, тобто не ампутувати – В.О.).
Карташов у “Приборканні вогню”
Потім турботлива доктор приходила до пацієнта в палату, де одного разу по секрету повідомила секрету сказала Гердт, що її чоловік заарештований, а тепер працює в якомусь закритому місці … Чоловіком був фахівець в галузі ракетобудування Сергій Павлович Корольов.
З цим ім’ям чудовому актору довелося зіштовхнути у фільмі “Приборкання вогню”, в якому він зіграв роль лектора Артура Матвійовича Карташова, дуже ерудованого людини, яка розбирається не тільки в науці, а й в людських відносинах.
Персонаж Гердта постає перед нами з вусами і бородою перед лекцією про ракетоплаванія, про політ на Марс і інші планети. Перед лекцією, на яку прийшла … одна людина, конструктор Башкирцев (прототип – Сергій Корольов).
У холодному залі він заводить розмову з майбутнім конструктором першого космічного корабля, обіцяючи йому вступити до інституту. На лекцію, крім Башкирцева, ніхто не прийшов. Лектор Карташов дуже засмучений …
– Сподіватися більше нема на що. Вони не йдуть … Ідіотське положення. Послухайте, звертається він до молодого ентузіаста, а що, якщо я прочитаю цю лекцію вам?
Він направив указку в бік співрозмовника.
Судячи з усього лекція відбулася … А після неї пізно ввечері, в пургу і мороз, два вчених – молодий Башкирцев і досвідчений фахівець-лектор Карташов, міркують про штучний супутник Землі.
– Ракета – це не трактор, що не трамвай! Ракета, замислився Карташов, – це ракета.
Паніковський на всі часи
Серйозні ролі Зіновія Герда поєднувалися з комічними і драматичними партіями. Наскільки хороший був син лейтенанта Шмідта, Паніковський, якого зіграв метр в “Золотому теляті”. Як проникливо він розповідає про те, що на його утриманні були поліцейські Києва або, наприклад, як треба підходити до видобутку гусака.
Паніковський Гердта вражає своєю неперевершеною щирість, будь то ротонда одеського пляжу або знаменитий розпил чавунних гир.
“Замовна” роль у фільмі Петра Тодоровського
Вражає виконавську майстерність Зиновія Юхимовича у фільмі “Військово-польовий роман”, знятому на Одеській кіностудії за сценарієм Петра Тодоровського. Зіновій Гердт буквально благав він свого друга Петра Тодоровського взяти його зніматися у фільмі, який став одним з найулюбленіших шедеврів радянського кіномистецтва.
Фронтовик Тодоровський не міг відмовити Зіновію Гердт, сьорбнули, як і він сам, тяготи війни з фашизмом. Зіновій Юхимович підкріпив своє прохання жартом: “Візьми мене в фільм, я зіграю що завгодно. Скажеш зіграти кінь – зіграю. Тільки врахуй, що вона буде кульгати на ліву задню ногу”.
Перед проханням, вираженою таким способом, Тодоровський встояти не зміг, проте, сценарій не передбачав нічого такого, щоб підійшло Гердт. Тоді Тодоровський спеціально для одного дописав невелику роль адміністратора кінотеатру, завдяки чому з’явився зворушливий образ літньої людини, якого молода жінка не кидає лише з жалю.
Романтик Михайло Михайлович
Не менш зворушливий персонаж Зіновія Гердта, створений в легендарній П’ятисерійний картині “Место встречи изменить нельзя”, знятому також на Одеській кіностудії. Його персонаж, Михайло Михайлович Бомзе, яке пережило війну, але але розгубив те, що характеризує людей, закликає до милосердя, стверджуючи, що саме ця риса людства переможе злочинність і все зло на Землі.
– Милосердя – це мудрість і добро, каже він, вірячи в те, що ера милосердя обов’язково настане.
“Ера милосердя” називається роман братів Вайнерів, за яким знято фільм. А це своєрідне гасло вимовляє саме персонаж Зіновія Гердта. З відходом від нас Зіновія Гердта ми втратили квант тієї самої ерою милосердя, яку він ототожнював собою, граючи в кіно або в театрі ляльок, спілкуючись зо глядачами на сцені або з екрана телебачення.
Сьогодні, в день 115-ої річниці від дня народження великого актора, десятки тисяч його прихильників згадують Паніковського і старого Бомзе, цвинтарного сторожа (фільм “Троє в човні, не рахуючи собаки”) і старого Ар’є-Лейба в фільмах “Биндюжник і король” і “Мистецтво жити в Одесі”, що розповідають про наше місто столітньої давності.
Кожен раз, спостерігаючи гру Зіновія Гердта, ми замислюємося над тим, яким може бути справжній майстер, незважаючи на його серйозні проблеми зі здоров’ям; як добре, що на шляху великого актора траплялися люди, частина життя яких пов’язана з Одесою.