Актор Володимир Самойлов та його образ Назара Думи 

Є в Одесі тиха вуличка, назва якої повністю збігається з тією тишею, що там панує. Це – вулиця Затишна. До серпня 2016 року вона, мабуть, нічим особливим не відрізнялася. І, можливо, найдосвідченіші кінокритики та сусіди знали, хто жив у її будинку під номером “два”.

У тому самому місяці-серпні на вказаному будинку було встановлено меморіальну дошку на згадку про чудового актора Володимира Яковича Самойлова. Він жив у цьому будинку, звідси пішов добровольцем на битву з ворогом 1941 року. Більше на odesskiye.info.

Одеса: від миру до війни та назад

Народився майбутній Народний артист СРСР в Одесі 1924 року, хоча існують версії, що він був родом із невеликого села Єгорівка, за п’ятдесят кілометрів від Одеси. Причина — мати Володимира була з тієї місцевості. Як би там не було, а наш земляк жив у будинку неподалік моря.

У нашому чорноморському місті Володимир Самойлов навчався, зіграв свої перші театральні ролі із двохсот п’ятдесяти, які нарахували його біографи.

У 1941 році, як і багато його однокласників, сусідів по двору та вулиці, він закінчив школу і збирався вступати до навчального закладу, де його навчили б грати в театрі та кіно. Але почалася війна: жорстока, нещадна, кровопролитна.

Володя вирушив до військкомату, щоб піти на фронт. Попри те, що йому тільки-но виповнилося 17 років, прохання хлопця задовольнили. Дозволили насамперед хороші фізичні дані.

У важких боях Самойлов був тяжко поранений і демобілізований. Згодом його поранення далося взнаки. Все життя актор шкутильгав, хоча глядачі цього не помічали.

Коли закінчилася війна, Володимир повернувся до рідного міста та вступив до Одеського театрального училища, яке закінчив 1948 року. Навчання майбутній актор поєднував з участю у постановках, які давав, наприклад, Театр Радянської армії, що переїхав до Одеси із міста Львів.

Перша поява – епізод у фільмі “Міклухо-Маклай” (1947), коли Володимир навчався в Одеському театральному училищі. Наступну роль довелося чекати 12 років. Натомість випала можливість зіграти голову колгоспу, персонажа на той час шановного, значного. Такі керівники часто ставали Героями праці, їх обирали депутатами різного рівня, делегатами з’їздів комуністичної партії.

А між ролями у актора склалося життя, повне змін. До 1958 року з його мистецтвом змогли познайомитись жителі Одеси, міста Кемерово, де він служив у трупі обласного театру драми, і, нарешті, Горьківського театру драми імені М. Горького. Після цього його сценою були почергово два столичні театри.

Володимир Самойлов був дуже різноплановим актором. Йому вдавалися ролі героїв художньої літератури та історичні персонажі, образи прокурорів та кримінальних авторитетів. Кожна зіграна ним роль ставала значною подією у культурному житті країни.

Володимир Самойлов у ролі гетьмана Скоропадського

Зіркове “Весілля у Малинівці”

Справжня слава та популярність прийшла до Самойлова після фільму “Весілля у Малинівці”. Тут його образом був командир-кавалерист Назар Дума. Безумовно, у фільмі він – не лише один із центральних персонажів, а й багатоаспектний актор. Якщо задуматися, то у фільмі Володимир Якович зіграв чотири ролі: одну основну, три – з перелицюванням.

Глядач бачить на екрані відважного і впевненого командира, який готує бойову операцію проти бандитів отамана Гриціана Таврійського. На ньому добре сидить форма, він віддає чіткі накази бійцям.

Другий Самойлов представлений як “піший солдат-піхотинець”, який не був вдома з початку Першої світової війни. Він повернувся в рідні краї, а при ньому всього багатства – гармонь, на якій він грає, як справжній артист.

Саме гармонь та знамениті пісні “На морському пісочку” та “Одеса червона” стали перепусткою для Назара на гучне весілля Гриціана.

Вже на весіллі Володимир Самойлов постає в образі пана Чечеля, зв’язних білогвардійців, який несе депешу до банди (справжній зв’язковий був раніше перехоплений). Тут наш герой поводиться, як господар. Віддає розпорядження, будує спільні плани боротьби з більшовиками.

І, нарешті, образ четвертий – Назар Дума, але вже не командир кавалеристів, а батько і чоловік, що любить… Хоча він змушений це приховувати майже до кінця фільму.

Звичайно, всі образи Володимира Самойлова, підкріплені чудовою грою зіркового складу акторів Зої Федорової, Михайла Пуговкіна і, звичайно ж, Михайла Водяного, зробили фільм одним із найпопулярніших у всій історії радянського кінематографа. За касовими зборами за всі роки стрічка посіла 5 місце.

Можна припустити, що складовою успіху як фільму, так і виконавця головної ролі Володимира Самойлова стало місце його дії – степу Тавриди. Про це говорить назва села – Малинівка. Справді, таке село є на Херсонщині. Втім, однойменний населений пункт є і на Одещині. Можливо, дії фільму відбувалися у нашій Малинівці? Безперечно ж те, що сюжет фільму розгортається у степах південного регіону України.

Після “Весілля у Малинівці” Володимир Якович зіграв багато ролей на сцені та в кіно. За них він був відзначений низкою премій та почесних звань, але цей фільм став стартовим майданчиком до всенародного визнання.

Топ-7 відомих одеситів

  Південна Пальміра споконвіку була багата талантами. Практично у кожноі відомоі людини є одеське коріння, пише odesskiye.info. У нашому матеріалі, з посиланням на my.od.info, ми...

Шлях Олександра Мілютіна від одеського школяра до улюбленого актора

П'ятисерійна кінострічка “Місце зустрічі змінити не можна” стала однією із знакових для Одеської кіностудії. Довгий час вона була культовою для всієї країни. Репліки з...
.,.,.,.