Мабуть, кожна жінка бажає бути реалізованою: як хороша мати чи господарська дружина, як успішна кар’єристка, як професіонал у улюбленій справі – кожен має свої життєві пріоритети та погляди.

Іноді складно виходити за рамки дозволеного чи повсякденного, порушувати стереотипи, придумані суспільством і виділятися з натовпу. Багато хто, у тому числі жінки, стикалися і стикаються з таким щодня: дехто намагається реалізуватися за власною ініціативою, хтось прагне щось довести. А що, якщо шлях до успіху мав певною мірою вимушені заходи, наприклад, незапланований переїзд, який змінив все життя?

Так трапилося в Едіт Халперт, коли переїзд в іншу країну вплинув на работу її життя та самореалізацію. Більше на odesskiye.info.

Хто така Едіт Халперт?

Одеситка Едіт Халперт або Едіт Грегор Хальперт (уроджена Едіт Григорівна Фівусіович) здобула популярність завдяки відкриттю власного комерційного арт – простору в Нью-Йорку. Вона стала прикладом для багатьох як жінка, яка відкрила свій бізнес, яка подолала чимало труднощів, перш ніж отримати те, чого прагнула.

Дитинство та юність Едіт

Халперт народилася 25 квітня 1900 року в Одесі (тоді це була ще Росія). Едіт була другою дитиною, її старша сестра Соня на 5 років старша. Після смерті батька через туберкульоз у 1904 році та одеський погром у 1905 році, родина Фівусіовичів переїхали до Нью-Йорка, коли дівчинці було 6 років, змінивши прізвище на Фівісович. У віці 14-ти років дівчина американізувала ім’я до Едіт Джорджіна і пішла вчитися на художника.

Навчання проходило в Національній академії дизайну, де робила непогані успіхи і навіть увійшла до Вітні Студіо Клубу і Джона Вайшельса Гільдія Народного Мистецтва, де ще й підробляла скарбником.

У 16 років почала працювати, щоб фінансово допомагати мамі та сестрі. Її першою роботою був Bloomingdale’s універмаг: навіть тут дівчина досягла деяких успіхів, починаючи з оператора, а потім підвищилася до ілюстратора у рекламному відділі.

Заміжжя

Коли Едіт була 17, їй пощастило познайомитися з американським художником Семюелем Халперт, з яким вона побралася 2018 року. Незважаючи на те, що чоловік був майже вдвічі старшим, вони швидко стали спорідненими душами, маючи до всього спільне бачення на життя та одну справу на двох. Подружня пара проживати залишилася в Нью-Йорку, де вони обоє працювали над своїми мистецькими талантами.

Проте, пізніше Едіт працювала сама, а чоловік залишився малювати вдома, особливих грошей у сім’ю не приносячи. Сама Халперт влаштувалася в компанію S.W. Straus & Company, де пропрацювала з 1920 по 1925 роки, домігшись великих висот і ставши справжньою бізнес – вумен, яка забезпечувала сім’ю, завдяки своєму розуму та проникливості.

За вказівкою чоловіка, Едіт залишила хорошу роботу і приділяла більше часу сім’ї та шлюбу. Можливо, саме це рішення стало важливим у житті майбутнього професіонала у своїй справі.

Едіт розлучилася з чоловіком у 1930 році, незадовго до його смерті, внаслідок хвороби.

Переїзд до Парижа

Після відставки, сім’я Халперт переїхала до Франції, у її серце – Париж. І хоч сім’я прожила там не довше року, за цей час у їхній свідомості багато що змінилося.

Перебуваючи в Парижі, Едіт зауважила, що у французьких художників було більше можливостей у сфері мистецтва: творити, демонструвати і продавати тут виходило явно краще, ніж в Америці, навіть просто орієнтуючись на Нью-Йоркських колег.

Подружжя проживало Maison Watteau на Монпарнасі, яке на якийсь час, було найжвавішим місцем серед художників Парижа. Тут Едіт познайомилася з різними художниками, навіть не підозрюючи, що колись, вони будуть з нею працювати в її ж дітище. Серед знайомств були як і французькі (місцеві) художники, так і американські (які проживали в Парижі на той час). Усі вони також відіграли чималу роль у ухваленні важливого рішення.

Відкриття галереї

Після повернення до Америки, Едіт разом із подругою Бертою Кролл Голдсміт відкриває галерею “Наша галерея”. Тут було представлено сучасне американське мистецтво, в основному, роботи самої Едіт, її чоловіка та друзів.

Наступного, 1927 року, галерею перейменували на “Галерея в центрі міста”, з таким слоганом: “Галерея Downtown неупереджено ставиться до жодної школи. Її вибір визначається якістю – міцністю – а не модою”.

Другу галерею Халперт відкрила співставництво з Хольгер Кехілл та Голдсміт, під назвою “Галерея американського народного мистецтва” у 1029 році. Вона стала першою галереєю народного мистецтва.

Третій простір “Галерея денного світла”, відкрита в 1930 році, була присвячена мистецтву і скульптурі, що відображається природним світлом.

Попередні знання в маркетингу та рекламі, допомогли Едіт в управлінні та контролі бізнесу: їй вдавалося керувати цінами та заохочувати художників, колекціонерів, також працювала над тим, щоб її художників вносили до музеїв та різних колекцій. Після викупу Goldsmith кількість художників було скорочено, а прибуток і розвиток зросли.

Великі успіхи та заслуги

Едіт Халперт мала багато знайомих художників у Нью-Йорку та далеко за його межами. Нерідко були співпраці та навіть обмінні виставки, наприклад, із Галереєю Бориса Мирського.

Вона працювала з такими талановитими особистостями, за сумісництвом, ще й друзями: Елі Надельман, Макс Вебер, Маргарита та Вільям Зорач, Стюарт Девіс, Чарльз Шілер, Марсден Хартлі, Джек Левін, Вільям Стейг, Джейкоб Лоуренс, Уолтер Мейгс, Артур Дав Марін, Джорджія О’Кіф, та багато інших – як розповідає  Сайт “Википедия”.

У 1941 році Едіт з іншим Альоном Локком організували Негритянське Мистецтво в Америці, залучили 41-го художника і це стало першою виставкою в галереї Нью-Йорка.

Надалі Едіт була директором, організатором у таких місцях: Перша муніципальна виставка американського мистецтва, Атлантік-Сіті, Нью-Джерсі.

У 1937 році вона організувала так званий, інформаційний центр фресок та архітектурної скульптури, куди приїхали архітектори та обирали роботи художників та скульпторів, які мають досвід в архітектурних умовах.

Жінка навіть їздила до Радянського Союзу та влаштовувала там виставку, щоденні бесіди у галереї, та все російською мовою.

У 1952 році було засновано фонд Едіт Грегор Халперт, діяльність якого полягала у допомозі та фінансуванні університетів, де навчалися сучасному американському мистецтву, а також відстоювання прав художників у відтворенні авторських робіт та контролю. На знак вірності і відданості своїй справі, в 1959 Едіт Халперт отримує премію Art in America, “Нагороду за видатні заслуги” (1960 рік) і премія “Видатний внесок у мистецтво” (1968). Едіт Грегор Халперт померла в 1970 році, проживши 70 років яскравого, видатного та талановитого життя.

Виставка, присвячена Едіт Халперт

Нарешті, Едіт дочекалася, що виставку провели на її честь, а не як це було звичайно – все вона і вона, для когось чи  на честь чогось.

Це сталося 18 жовтня 2020 року в Єврейському музеї Нью-Йорку – The Jewish Museum.

Назва виставки звучала так “Едіт Халперт і зліт американського мистецтва” (Edith Halpert and the Rise of American Art) – як розповідає Сайт “Голос Америки”. 

«Це перша виставка, присвячена непересічній жінці, яка народилася в Одесі і в 1926 році в 26 років відкрила свою галерею в Нью-Йорку. Вона стала однією з перших у світі жінок арт-дилерів» – відгукувалася про Едіт директор Єврейського музею – Клодія Гулд.

На виставці було представлено 100 графічних та мальовничих робіт, ще скульптури – все це становило особисту колекцію Халперт.