Місто Порхів на річці Шелонь ніколи не згадується сучасною пресою. Причин тому багато. Однак це невелике містечко, яке побачило багато з 1239 року, коли воно було засноване, прославилося далеко за своїми кордонами в роки війни з фашистами. Ворог окупував Порхів вже за три тижні після свого вторгнення на чужу землю. Освоївшись і відчувши себе господарями, гітлерівці влаштували на головній площі шибеницю і насильно зганяли мешканців дивитись страти.
Все це не могло продовжуватися до нескінченності. Окупанти не знали, що їм готує неприємний сюрприз місцеве підпілля. Настав жорстокий їм день – 13 листопада 1943 року. Більше на odesskiye.info.
Хто такий Костянтин Чехович
Ім’я Костянтина Чеховича, на жаль, не відомо одеситам. Проте ця людина, яка провела цю зухвалу операцію в Порхові, народилась народився в Одесі 8 вересня 1918 року. До війни Костянтин встиг закінчити Одеський індустріальний інститут та відбув за розподілом на горлівський Коксохімзавод No 3. Звідти Костянтина призвали до армії. З вересня 1939 р. він проходив службу в Західній Білорусії. У листопаді наступного року він став командиром саперного взводу 62-го полку 10-ї стрілецької дивізії. Дивізія розташовувалась у м. Кретинг (Литовська РСР).
Початок війни склався дуже трагічним. У складі диверсійної групи із п’яти осіб Чеховича відправили у ворожий тил. При переході через лінію фронту групу було знищено, сам Чехович отримав контузію, потрапив у полон і був поміщений до табору для військовополонених міста Порхів. Якимось дивом 23 серпня того ж року йому вдалося втекти, а потім вийти на зв’язок із партизанами, які не давали спокою фашистам на околицях міста. Тут він отримав завдання увійти в довіру до німців щодо диверсійних дій.
Як старший лейтенант Чехович став особистим ворогом Гітлера
Партизани активно діяли на території Порхівського та сусідніх районів. Костянтин Чехович перебував у глибокій конспірації, оскільки він готувався до особливої акції, що відбулася 13 листопада 1943 року.
З того ранку окупанти готувалися весело зустріти вечір. У порхівському кінотеатрі готували до повторного показу картину “Люби мене” із Марікою Рьокк, зіркою кінематографа третього Рейху. За інформацією месників, у залі мало бути кілька сотень солдатів і офіцерів.
Окупантам підготував “тепле” вітання радянський розвідник-диверсант Чехович. Протягом кількох днів він носив до кінотеатру тротил, розподіляючи його по периметру будівлі так, що вибух вийшов спрямованим. Загалом було доставлено шістдесят кілограмів смертоносної речовини. Сьогодні залишається лише здогадуватись, як нашому герою вдалося здійснити свій патріотичний задум.
Отже, година відплати настала. Близько семи сотень німецьких солдатів і офіцерів зручно влаштувалися у кріслах і під розмірений хрускіт плівки кінопроєктора почали переглядати фільм. І раптом трапилося непередбачене: культурний заклад злетів у повітря…
О 20 годині, як було задумано, у кінотеатрі, де окупанти захоплювалися мистецтвом улюблениці фюрера, пролунав нищівний вибух. Для семи сотень гітлерівців, у тому числі двох генералів, кіносеанс у місті Порхів став останнім. А Костянтин Олександрович Чехович став автором однієї з найбільших диверсій, проведених щодо окупантів у роки війни з фашизмом.
Вражені зухвалістю партизанів, фашисти донесли до Берліна Гітлеру, який був у гніві. Він наказав зрівняти Порхів із землею, а Костянтин Чехович став його особистим ворогом.
Після війни старший лейтенант Чехович демобілізувався, потім працював на Жовтневій залізниці. Але його тягнуло у рідні краї. Він переїхав до Одеси, де залишилися його родичі, працював на відповідальних посадах у міському господарстві, але ніхто не знав, який подвиг він зробив далеко від свого рідного міста: знищивши сотні фашистів, зберіг життя сотень своїх співвітчизників.