Серед великої кількості творців, які знайшли себе в мистецтві в Одесі, особливо виділяють італійця Карло Боссолі. Тут під патронатом графа М. Воронцова та його дружини зміг розкритися його талант, до нього прийшла європейська популярність. Більш детально про видатного митця читайте на сайті odesskiye.info.
Початок життя та творчості в Одесі
К. Боссолі народився в швейцарському містечку Давеско. У 1820 році батько хлопчика приїхав із родиною до Одеси, сподіваючись знайти в портовому місті роботу різчика по каменю. Карло було тоді п’ять років. Його було віддано для навчання у католицьку приходську школу.
Коли хлопчикові виповнилося 11 років, він пішов працювати до книжкової крамниці, де відбулися його перші спроби малювати. У вільний час він копіював для продажу антикварні естампи.
У 1828 році Боссолі – вже підручний в театрального художника Р. Наніньї. То був учень знаменитого на той момент майстра-декоратора А. Сангіріко, який створив понад трьохсот декорацій для низки театрів Італії, в тому числі для міланської Ла Скали. Саме у Р. Наніньї Карло навчився додержуватися правил відтворення перспективи без зайвої театралізованості та декоративності.
Під піклуванням генерал-губернатора
Своє мистецтво художник спрямував на створення панорамних видів Одеси, завдяки яким здобув популярність. Свої замальовки він називав «оптичним поглядом» на місто та прагнув зробити максимально інформативним кожний свій сюжет. Після продажу перших чотирьох робіт у 1833 р. К. Боссолі став постійно писати детальні міські пейзажі. Його цікавило все. До нас дІйшли його численні роботи, завдяки яким є можливість на власні очі побачити якими були 180 років тому мости Сабанєєв і Новікова – перші споруди, які об’єднали різні “береги” Одеси. На його літографіях зображено міській театр, колонаду і навіть тюремний замок на Люстдорфській дорозі
Завдяки своєму таланту, молодий художник швидко опинився у центрі уваги шанувальників живопису та міста. У 1836 р. він освоїв техніку літографії і, нарешті, познайомився із генерал-губернатором М. Воронцовим, який замовляв тому копії картин, виконаних фарбами, та літографії з них.
У 1839 році настала черга Є. Воронцової, дружини генерал-губернатора, яка запропонувала майстру супроводжувати її в подорожі Італією. Для К. Боссолі це було, окрім визнання його таланту, ще й гарною нагодою познайомитись з італійським мистецтвом, адже він був італійцем, який не знає батьківщини предків. Такий ось парадокс!
Основними містами, де творив художник, стали Рим та Неаполь. Там він малював темперою та гуашшю. У наступні роки його роботам будуть притаманні яскраві фарби і сценографічне зображення.
У 1841 р. княгиня Воронцова повертається з подорожі й згодом прямує до Криму, запрошуючи із собою італійця. На півострові Боссолі подорожує узбережжям, від Севастополя до Керчі; відвідує різні міста, в кожному з них створюючи свої картини.
У 1843 році, на жаль, він покинув наші края та відправився до Італії. Він оселився з матір’ю-вдовою в Мілані, де відкрив майстерню. У 1848 році, побачивши, що його мати переїхала до Лугано, він теж переїхав туди на короткий час; у 1849 році його мати померла.
У 1853 році опинився в Турині, а наступного року побачив світ альбом його картин «Вид з Криму» .у лондонському видавництві «День».
Подальше життя художника пов’язано із різними напрямками живопису. На вимогу правителів Італії він увічнив в сорока літографіях події франко-п’ємонтської війни. Принц Євген Савойський замовив майстрові відомі 105 картин, присвячених війнам 1859, 1860 і 1861 років, які й сьогодні можна побачити в музеях Турина.
Художник помер 1 серпня 1884 року від серцевого нападу в Турині. Його ім’я носить одна з вулиць міста.