“Блакитний вогник”, “Кінопанорама”, концерти у великих залах та у перервах між боями… Все це епізоди довгого театрального шляху Юхима Березіна – одного з найцікавіших, кумедних та сатирично гострих вітчизняних акторів 20-го століття.
Можна припустити, що у вибір професії Юхима вплинуло його одеське походження. Адже Одеса дала світові багатьох видатних акторів та письменників, які працювали в гуморі та з гумором. Більше на odesskiye.info.
Хлопчик із сім’ї циркового службовця
Юхим Березін народився 1919 року. Жив він в одному кварталі від театру Сибірякова, який став згодом Українським музично-драматичним театром. За кілька кварталів від невеликого будинку, де проживали Березіни, розташувався цирк. Крім того, батько хлопчика працював білетером у тому самому цирку на Коблевській. Можливо, і це стало приводом для вибору майбутньої професії.
Так чи інакше, а підійшовши до потрібного віку, одесит Фіма вирішив спробувати себе в театральному мистецтві. Поїхав він вступати до головного навчального закладу такого профілю в Україні – Київського театрального інституту. Юхим хотів стати режисером.
На курсі з Юхимом навчався Юрій Тимошенко, хлопець із Полтави, який мав, на відміну від одесита, високе зростання. А ще говорив він українською!
Поєднання української та російської мов, темпераменти Одещини та Полтавщини, дали можливість артистам стали основою їхнього успіху. Є. Березін (сценічне ім’я – Штепсель) у цьому дуеті був традиційним лідером, хоча найвеселіші репліки звучали у виконанні Тимошенко. Маючи феноменальну пам’ять, наш земляк часто виручав Тимошенко, підказуючи тому тексти мініатюр.
Бувало, навпаки, він подавав текст і відчувалося, що на сцені він ніби думає на крок уперед свого “опонента”. Бувало, його персонаж Штепсель жартував з Тарапуньки (Тимошенко). Але ці жарти були абсолютно не образливі, хоча і досить гострі.
Життя знаменитого гумористичного дуету
У перший день квітня 1939 р. дует Березін-Тимошенко розпочав своє довге сценічне життя. Того дня у студентів третього курсу відбулася прем’єра. На студентському “капуснику” особливе визнання заслужила їхня програма “Давайте не будемо”. Вже 1941 року молодим акторам довірили вести концертні виступи майстрів мистецтв. Але в життя втрутилася війна…
Особливо популярним був дует у роки війни, коли артисти проїхали зі своїми уявленнями майже по всіх фронтах, починаючи від Південно-Західного, що став згодом 3-тім Українським.
У 1960 році учасники популярного тандему вирішили спробувати свої сили у жанрі естрадного ревю. Їхні виступи мали на увазі виконання скетчів, яких супроводжували б музика та танці. Їхні музичні театралізовані вистави в один акт отримали назву “Везли естраду на декаду”.
Смерть друга Тарапуньки
Смерть у 1986 році друга Юрія стала справжнім ударом для Юхима Березіна. Деякий час артист ще виступав із програмами пам’яті друга, однак, стан здоров’я його самого погіршувався з кожним роком. Це спричинило те, що одесит Березін у сімдесят п’ять років назавжди пішов з естрадної сцени. У 1990-х Заслужений артист ще Української РСР залишив нашу країну та оселився з сім’єю в Ізраїлі, де помер наприкінці весни 2004 року, трохи не дотягнувши до 85-річчя.
12 серпня 2018 року, майже через сто років після народження видатного актора, на фасаді будинку на вул. Княжої, 29 (з боку Кінної), де провів своє дитинство актор і звідки вирушив смішити всю велику країну Юхим Йосипович, було урочисто відкрито меморіальну дошку. Ініціатором акції пам’яті виступив меценат та громадський діяч М.Б. Пойзнер, який одержав підтримку Всесвітнього клубу одеситів.