У тихому провулку, неподалік того місця, де колись були околиці Одеси, є невеликий музей. Культурний об’єкт присвячено одному з видатних одеситів, музикантові, творцю унікального оркестру – Леоніду Осиповичу Утьосову. Про це вказують табличка, меморіальна дошка. В даному контексті є сенс розповісти про те, як наш земляк став популярним і як цьому допомогли талант, музика та його джаз-оркестр – перший у Радянському Союзі.
Стиль музики, якому присвятив все своє життя Лазар Вайнбейн (справжні ім’я та прізвище Утьосова), розпочинався в Одесі! Принаймні таке стверджують автори веселого комедійного фільму “Ми з джазу”. Попри те, що в цій кінострічці немає жодного слова про Утьосова, люди, які хоча б трохи знайомі з його біографією, багато зрозуміють. Більше на odesskiye.info.
У першому музично-комедійному фільмі країни
Майже за 50 років до названого фільму, у 1934 році на екрани країни вийшла перша музична комедія “Веселі хлопці”, але вже за участю Леоніда Утьосова та його музикантів. Тріумф фільму був величезний. Його включили під назвою “Всі сміються” до програми Другого венеціанського кінофестивалю. Того ж року його побачили мільйони глядачів США.
У фільмі використано музику видатного композитора Ісаака Дунаєвського (автора мелодії Гімну Одеси), а частину його творів виконує оркестр Леоніда Утьосова. Безперечно, головним кумиром глядачів стала Любов Орлова – виконавиця головної жіночої ролі. Здавалося, на екрані вона затьмарила собою актора, який виконав головну чоловічу роль, та режисера Александрова. Такий ефект мав продовження. 1939 року велика група працівників культури отримала від держави різні нагороди та заохочення. Любов Петрівна було нагороджено орденом Леніна, Заслуженим діячем мистецтв став Александров.
За що Утьосов не був у пошані у влади
За створення образу хлопця з народу, який працює на селі, улюбленця всієї країни Леоніда Утьосова нагородили… фотоапаратом. Зазначимо, нашому земляку у певному сенсі пощастило. Деякі учасники знімальної групи були усунені від зйомок, деяких засудили і навіть розстріляли.
Надалі, на відміну А. Орловой і Р. Александрова, Леоніда Утьосова керівники країни обдаровували не особливо. Утьосів був артистом джазу, стилю музики, створеного чорношкірим населенням США. Як не намагалися доводити і Утьосів, і його прихильники, що це прогресивна музика, ярлик «США» було важчим за всі інші аргументи.
На відміну від багатьох артистів, Леонід Утьосов не був нагороджений бойовими нагородами, хоча у роки війни з фашизмом постійно їздив із концертами на фронт. Свій внесок у спільну перемогу Леонід Утьосов зробив і тим, що він та його оркестр, який називали джаз-бандою, придбав два літаки для льотчиків 5-го гвардійського винищувального авіаполку. На це пішли гроші, які заощадили музиканти. На борту одного з винищувачів Ла-5Ф, побудованого коштом його ансамблю “Веселі хлопці”, був навіть напис: “Від джаз-оркестру Л. Утьосова”. Обидва літаки виконували свої бойові завдання аж до перемоги.
Народне визнання
Фрагмент з фільму “Орлова і Александров”
Популярність Утьосова не помарніла після його смерті. Через рік після цієї сумної події вийшов мультфільм “Стара пластинка”. Творці мали на меті познайомити у розважальній формі юних глядачів із творчістю великого одесита. Для фільму було відібрано шість пісень із репертуару Леоніда Йосиповича, у тому числі знамениту “Пісню старого візника.
Якщо ж говорити про більш серйозні втілення образу Утьосова на екрані, то хочеться зупинитися на тому, як його зобразив актор Микола Добринін.
Актор родом із Миколаєва зміг передати характер та інтонації Утьосова; його юнацьку сором’язливість у короткому діалозі зі Сталіним. Навпаки, коли лідер країни зміг вмовити заспівати артиста пісню “З одеського кічмана…”, він стає самим собою і виконує так, якби це було на сцені якогось робітничого клубу.
У фільмі “Орлова та Александров” є епізод, у якому Сталін відмовляється підписувати документ про нагородження Утьосова державною нагородою. Причиною тому стали пісні на кшталт виконаної на прохання вождя. Утьосову дістався, як було сказано вище, фотоапарат.
Виконання Добриніним ролі Утьосова у згаданому фільмі визнається як одне з найвдаліших. Образ Утьосова представлений ще у кількох стрічках, зокрема у біографічному фільмі “Утьосов. Пісня довжиною у життя”. У всіх стрічках поруч із ним учасники його знаменитого оркестру, який веселив глядачів у мирний час та надавав сили бійцям на фронті у роки війни.