Василь Навроцький: прижиттєва легенда чи одеське диво

До Василя Васильовича Навроцького одесити мали особливе ставлення. Містяни дуже поважали його і навіть називали “одеським дивом”.

Коли він помер, на церемонію прощання прийшло понад сто тисяч людей.

У нашому матеріалі на сайті odesskiye.info, з посиланням на odessa-life.od.ua, ми розповімо про цю дивовижну людину та її секрет успіху.

Прихід нереального успіху

Попри поширену думку, Навроцький не входив до числа корінних одеситів. Його рідним містом був Кременчук.

Василь навчався в одній із полтавських гімназій, проте після того, як його батько став банкрутом, навчання було вимушено перервано.

Родина прийняла рішення відправити сина до Одеси.

Приїхавши до нашого міста, молодик став працювати експедитором у друкарні Францова.

Листопад 1873-го ознаменувався набуттям Навроцьким права на видання “Одеського листка оголошень”.

Він став відвідувати торгові фірми, щоб зібрати оголошення.

Протягом наступного часу Навроцький був зайнятий розширенням програми газети.

Тільки через 7 років він домігся дозволу на публікацію у виданні урядових розпоряджень, телеграм, внутрішніх державних повідомлень та комерційної хроніки.

Пізніше газета стала називатися “Одеським листком”.

Успіх Навроцького був вражаючим.

Видавець не переставав розвивати та вдосконалювати своє дітище.

Про сміливі нововведення

Навроцький почав співпрацювати з іменитими літераторами та журналістами.

В “Одеському листку” все частіше можна було зустріти відомі імена, серед яких були: Олександр Купрін, Іван Бунін, Корній Чуковський, Дмитро Мінаєв тощо.

Зростання популярності серед одеських читачів призвело до зростання тиражу газетного видання.

Видання приносило Навроцькому великий прибуток. Завдяки цьому 1892-го він зміг розпочати будівництво власного будинку на вулиці Ланжеронівській. Там же, згодом, він розмістив редакцію, контору та друкарню. Трохи згодом там відкрили безкоштовну читальню для газетних передплатників.

Коли будівництво добігло кінця, на урочистому освяченні будинку була присутня величезна кількість видатних особистостей – від чиновників до артистів.

Будинок Навроцького одним із перших був оснащений електрикою. На той час це було доволі сміливим нововведенням.

Своє друковане видання він також забезпечував найкращою технікою.

Так, 1896-го друкарня обзавелася ротаційною машиною, яка щогодини могла видавати вісім тисяч екземплярів газети.

1907-го Навроцький придбав набірну машину, яка замінила важку працю набірників.

Прижиттєва легенда

Василя Навроцького вважали дуже помітною фігурою у місті.

Він сприяв підтримці всіх прогресивних сил і течій.

Він був дуже здібною людиною, якій була притаманна неабияка енергія, приголомшлива працездатність, а також дар ініціативи. З цієї причини одесити жартома називали його “наш одеський американець”.

Він був учасником багатьох інституцій.

Так, він входив до числа піклувальників жіночої гімназії, був членом науково-літературного товариства, заснував Федорівське товариство з друкованої справи тощо.

Крім цього, Навроцького поважали за його благодійність та доброту. Наприклад, коли 1898-го його газета відзначала двадцять п’ятий День народження, під час урочистого обіду він не лише висунув ідею про заснування притулку для людей похилого віку, але також одразу пожертвував на це три тисячі рублів.

Топ-7 відомих одеситів

  Південна Пальміра споконвіку була багата талантами. Практично у кожноі відомоі людини є одеське коріння, пише odesskiye.info. У нашому матеріалі, з посиланням на my.od.info, ми...

“Він був поетом-загадкою…”: про одесита Семена Кірсанова

Сучасникам так і не вдалося розгадати феномен одесита Семена Кірсанова. За весь п'ятдесятирічний творчий шлях йому вдалося охопити майже всю палітру поетичної тематики. Серед його...
.,.,.,.