Легенда Одеської опери Галина Поліванова

 

За свою 100-річну історію Одеська музична академія дала путівку до театрально-музичного життя сотням фахівців різних профілів, у списку яких особливе місце відведено Галині Полівановій, яка стала одним із діамантів музичної діадеми Одеси, пише odesskiye.info.

Сім’я Поліванових

Галина Анатоліївна здобула вищу музичну освіту в 1953 році, але до цього треба було ще дожити, пройшовши крізь тяготи та випробування війни. У дуже юному віці Галі довелося допомагати мамі на військовому заводі в Сибіру, виконуючи часом важку роботу; копати картоплю на колгоспному полі в Іркутській області і навіть попрацювати помічницею бригадира. У Сибіру вона навчилася верховій їзді.

У той же період у лавах Діючої армії знаходився її батько, професійний контррозвідник, який пройшов дорогами війни від Сталінграда до Балкан, у складі 3-го Українського фронту брав участь у визволенні Одеси.

З технічного вишу – на сцену

Шлях Галини Анатоліївни на сцену та за кафедру студентської аудиторії розпочинався… у Миколаївському кораблебудівному інституті, куди вона вступила після війни. Туди одного разу приїхала група освітян Одеської консерваторії, щоб відібрати учасників мистецької самодіяльності для навчання у нашому місті. Прослухавши Галину, вони запропонували їй вступити до престижного музичного навчального закладу. Пропозицію було прийнято, однак, навіть пройшовши успішно випробування, дівчина не поступила, оскільки насамперед приймалися ті абітурієнти, які приїхали подавати документи після участі у бойових діях на фронті війни з фашизмом. Згодом, через роки, Галина Анатоліївна розповідала, що такий підхід був цілком справедливим. Також вона розповідала своїм студентам, шанувальникам її таланту, що все ж таки стала студенткою, завдяки турботам тодішнього директора (так тоді називалася посада керівника консерваторії) Костянтина Федоровича Данькевича, якого вона згадувала усе своє життя, відчуваючи глибоку подяку.

На сцені та в консерваторії Одеси

У 1953 році Галину Анатоліївну, яка мала чарівне сопрано, запросили до трупи оперного театру. У тому році вона дебютувала в опері “Мадам Баттерфляй” Дж. Пуччіні. Після цього в кар’єрі співачки було багато ролей, великих і не дуже значних, але участь в опері Пуччіні стала для неї особливою, то була перша робота в її театральній долі!

У нашому місті співачка у 27 років стала Заслуженою, а у 33 роки – Народною артисткою УРСР. Такого визнання досягали далеко не усі митці. Напевно, вона могла б добитися і звань вищого рівня, але, залишаючись в Одесі, на такі відзнами особливо претендувати не могла. Зате вона стала народною за своєю суттю, бо була завжди з народом, котрий її любив, якому вона дарувала свій талант. На її виступи та концерти, яких вона дала понад триста, завжди йшли шанувальники мистецтва та, насамперед, опери.

Творчий шлях Галини Анатоліївни протікав під керівництвом найкращих музикантів, а в середині 1970-х років вона сама обійняла керівну посаду в консерваторії. Колектив навчального закладу довірив їй очолити кафедру сольного співу, де вона змінила свого вчителя та наставницю О.М. Благовидову.

На жаль, рік тому, 6 грудня 2020 року, великої Галини Поліванової не стало. Видатна вітчизняна виконавиця пішла з життя, ледве перетнувши поріг свого 90-річчя. На згадку про неї, як тільки з’явилася можливість вийти сцену після тривалого періоду карантину, на сцені знаменитого театру пройшла “Іоланта”.

Євгенія Колесник – сучасна одеська художниця

Художниця з Одеси, Євгенія Колесник, від початку війни всі кошти від проданих картин відправляє на потреби ЗСУ. Це не перший благодійний проєкт молодої майстрині....

“Він був поетом-загадкою…”: про одесита Семена Кірсанова

Сучасникам так і не вдалося розгадати феномен одесита Семена Кірсанова. За весь п'ятдесятирічний творчий шлях йому вдалося охопити майже всю палітру поетичної тематики. Серед його...