Він був заступником начальника в Одеському управлінні по карному розшуку, і саме він є прообразом Гоцмана зі знаменитої кінокартини, пише odesskiye.info.
У нашому матеріалі з посиланням на odessa-memory.info ми розповімо про цю шановану в Одесі людину.
Сім’я
Він з’явився на світ 1-го лютого 1913-того в Одесі в небагатій сім’ї Менделя Євсейовича і Анни Давидівни, які в 1905-тому переїхали з міста Вільнюс.
Батько за професією був пічник, він помер в 1921-ому, а мати і її сестру Поліну закатували в нашому місті на території єврейського гетто.
У Давида було два брати – Евсею судилося загинути в оборонний період нашого міста, а Мойсеєві – померти на ташкентській території в 1942-ому.
Його сестрі Ганні вдалося вижити, коли закінчилася війна.
Нашого героя в семирічному віці віддали в дитячий будинок, де він проживав протягом трьох років, поки йшла Громадянська війна.
Перша робота
Він був володарем середньої освіти. Його трудова діяльність почалася в дванадцяти річному віці в якості учня пічника, а пізніше і пічника. У 1932-ом у його місцем роботи став соєвий завод, де він займався роботою адміністративного характеру. У 1933-тьому- 1934-тому він працював на фабриці з виробництва сукна.
На початку лютого 1934-того його в якості комсомольця направили на роботу в органи внутрішніх справ. У 1941-ому він став навчатися у вищій школі НКВД, але навчання було перервано війною.
Військовий період
У Велику Вітчизняну він брав активну участь у міській обороні, за що його нагородили медаллю.
В окупаційний час його направили на територію Узбекистану, де він виконував обов’язки начальника відділення по карному розшуку.
У день, коли наше місто було звільнено, і німецько-фашистські окупанти покинули його територію, наш герой здійснював охорону порту і інших об’єктів.
Службове життя
Давидом Михайловичем пройдені посади від помічника оперативного уповноваженого, до оперативного уповноваженого, керівника секретаріатом, керівника в відділенні, яке займалося карним розшуком, заступником керівника в Одеському управлінні по карному розшуку.
За службовий час він був активним учасником в операційному розробленні та здійсненні, завдяки якому були проведені затримання особливо небезпечних злочинців. Також затримував їх і особисто.
На службі багато разів отримував заохочення у вигляді державних і відомчих нагород.
Пенсійний період
Коли він вийшов на пенсію, очолював відділ кадрів на різних міських підприємствах, займався читанням лекцій для студентів школи міліції, приділяв час громадській роботі.
В 70-тих був активним учасником в процесі створення такого закладу, як Народний музей міліції.
Його чудова пам’ять і ретельність допомогли забезпечити музею наявність унікальних матеріалів історичних етапів, які пройшла Одеська міліція.
А за його щоденниками був створений образ головного героя відомого фільму.
Особисте життя
Дружиною нашого героя була Червінська Надія Григорівна, на якій він одружився в 1932-ому.Його синові, Курлянду Анатолію Давидовичу, який народився в 1933-тьому, випала доля служити протягом тридцяти років в складі Радянських Збройних Сил, і померти в 2015-тому, будучи відставним полковником. Роком народження його дочки Валентини був 1941-ший. Вона викладала математику в шкільному та технічному закладі, багато разів була депутатом в районній Раді. Померла в 2003-тьому.
Самому Давиду Михайловичу Курлянду судилося померти 28-го липня 1993-тього. Місцем його могили є Троїцьке кладовище.
У 2008-мому одеським оперативникам карного розшуку, які працювали в післявоєнний період, поряд з входом в споруду, яка є будівлею Одеського обласного управління внутрішніх справ встановили пам’ятник, який одесити одразу назвали пам’ятником Курлянда.