Глибока правдивість віршів та музика, здатна завести публіку… Цими рисами запам’ятався шанувальникам року гурт “Бастіон”. За короткі роки свого існування музиканти спромоглися стати тим, що називається легендою. Вони були біля витоків організованого рок-руху Одеси, ставши частиною його музичної історії та символом рок-руху. Більше на odesskiye.info.
Біля витоків був “Ілюзіон”
Попередником “Бастіону” був гурт “Ілюзіон”, зібраний наприкінці 1980-х років, коли стиль рок поступово став виходити з повного підпілля. бас-гітарист, головний організатор гурту), Ігор Ганькевич, лідер-гітарист, автор кількох пісень, що взяв на себе питання аранжування. Трохи згодом до них додався барабанщик Сергій Воронцов. Новий колектив працював із використанням апаратури Сергія Роговця.
Протягом деякого часу гурт змінював свій склад, поки не став грати у складі, який став відомим любителям року під назвою “Бастіон”. Головною рушійною силою та натхненником вже цієї групи став Ігор Ганькевич – “Ганька”. Народився музикант в Одесі у 1962 році, де у досить ранньому віці захопився музикою, почав грати та брав участь у різних музичних проєктах.
Ще одним музикантом “Ілюзіону” був барабанщик Віталій Томчаковський, який прийшов до колективу трохи пізніше за його появу. Він був старовинним приятелем та сусідом Ігоря по знаменитій вулиці М’ясоїдівській. Ігоря та Віталія доля об’єднала також на музичному рівні, коли вони обидва у 1976 році починали свій сценічний у групі з яскравою назвою “Синіва”.
Як “Ілюзіон” став “Бастіоном”
Десь на початку 1986 року група прийняла іншу назву “Бастіон”. Назва виявилася дуже гучною, бо музиканти, а саме Ігор Ганькевич, стали однією з основ Одеського рок-клубу (першого на території сучасної України).
Взявши кермо влади у старій групі з новою назвою, Ігор доклав усіх зусиль для налагодження гастрольної та фестивальної діяльності. Колектив “Бастіону” часто виїжджав на гастролі до різних куточків України.
Тріумфальним для музикантів став 1986 рік. Тоді рок-колектив став лауреатом фестивалю “Рок-н-рол Таврійський” у Новій Каховці. Найпрекрасніше те, що 1986 став стартовим для даного музичного форуму. Перемога землі Тавриди стала для одеситів першим значним успіхом.
Через рік “Бастіон” взяв участь у рок-фестивалях у Вінниці та у Києві (1987). Успіх був настільки великий, що наших музикантів запросили на свято рок-музики у Подільську. Там, за сотні кілометрів від рідного міста, вони розділили сцену з гуртами “Зоопарк”, “Наутілус Помпіліус”, “Чайф”, відомими на той час або знаменитими пізніше. Саме тоді, як згадували багато очевидців тієї події, розпочали свій шлях у широкі маси композиції “Прогулянка Одесою” (“Посміхаючись Дюку, бульваром ходжу”) та “Монолог старого рокера”. До речі, “Монолог…” стала свого роду неофіційним гімном Одеського рок-клубу – першого на території України. Композиція виконувалася зазвичай на завершення концертів клубу всіма музикантами, які грали.
Потім був фільм-концерт “Диск-жокей”, знятий на кіностудії імені О. Довженка і додали групі ще більше популярності. Записи, створені для фільму, створили основу дебютного альбому групи.
До кінця 80-х «Бастіон» вже досяг піку творчої форми, і їхня музика стала більш різноманітною. З новим матеріалом музиканти блиснули днями рок-музики у Юрмалі. 1989 року “Бастіон” знову взяв участь у місцевому фестивалі, підготувавши програму “ОГПУ” (Одеська Гласність Перебудова Прискорення). Це був останній успіх колективу, оскільки у 1990 році не стало його лідера та натхненника Ігоря Ганькевича.
З відходом Ігоря “Бастіон”, який у той час у стадії застою, остаточно розпався. На зміну гурту прийшов традиційний фестиваль, присвячений пам’яті чудового музиканта. Він отримав назву “Пікейні жилети”.