У тій частині Одеси, яка примикає до Митної площі, перехожі звертають увагу на меморіальну дошку на честь відомого письменника-мариніста Олександра Степановича Гріна. Вона була відкрита на фасаді будівлі колишньої нічліжки (спуск Ланжероновський, 2).
Шістнадцятирічний хлопець з далекої Вятської губернії приїхав до нашого міста влітку 1896 року, оскільки його з раннього віку приваблювали морські простори, пригоди, романтика далеких походів. Він любив читати книги про підкорювачів морів, подорожі. Йому здавалося, що тільки в Одесі він може здійснити свою мрію – стати справжнім моряком і одного разу вийти у далеке плавання на якомусь кораблі. Більше на odesskiye.info.
Грін та Одеса
Одеса, як виявилось пізніше, не дуже тепло зустріла хлопця. Річ у тім, що на момент його приїзду набір на перший курс морехідних класів було завершено. Перше знайомство з Одесою закінчилося нічліжним підвалом, на розі Ланжероновського та Польського узвозів. Однак його втішив вигляд одеського рейду зі справжніми кораблями. Адже такого він у Вятці ніколи не міг би побачити.
Опинившись на самоті в чужому місті, Грін поневірявся Одесою в пошуках роботи, часто голодував, одяг поступово прийшов у негідність. Лише після двох місяців пошуків він зміг знайти роботу, влаштувавшись юнгою транспортного пароплава “Платон”, що ходив чорноморським узбережжям між Батумом та Одесою. У першому плаванні він уперше побачив кримські та кавказькі береги. Коли настала холодна погода, Олександр змушений був повернутися до Одеси, де знову потяглися мононотонні сірі будні.
Фестиваль на честь письменника-мариніста
За іронією долі, десятки років після смерті письменника на вершині того самого Ланжероновського узвозу щороку збираються шанувальники його творчості. До Літературного музею, який на деякий час стає притулком Грінівського фестивалю “Червоні вітрила”, сходяться та з’їжджаються численні гості. Їхня мета — згадати про письменника, поділитися своїми думками, творами, присвяченими Грину, морю і, звичайно ж, Одесі.
Міжнародний Грінівський фестиваль “Червоні вітрила” побачив світ у 2010 році. Партнером цього культурно-просвітницького продукту став Одеський літературний музей (ОЛМ). За його умовами, в ньому може брати участь будь-який бажаючий, достатньо лише розділяти цілі та завдання цього івента.
Фестиваль отримав свою назву на честь найвідомішого твору А. ГРіна — повісті «Червоні вітрила», яку він написав у період з 1916 по 1922 р. Саме ця праця принесла йому величезну популярність.
У повісті йшлося про тверду віру і піднесену мрію, а також про те, що кожен з нас може зробити диво для близької людини. Після публікації «Червоних вітрил», прекрасна Ассоль стала кумиром для багатьох дівчат.
«Червоні вітрила» — символ віри в те, що мрії здійснюються. Так вважають організатори фестивалю і насамперед його засновник Рита Колобова. Автором фестивальних призів виступив Марк Орловський. Пам’ятну медаль «Червоних вітрил» розробила Ольга Лесовікова, а виконав відомий одеський художник-реставратор Алік Мірзоєв.
У рамках щорічного свята Гріна та моря стали постійними конкурси прози та поезії, поетичні читання. Літературному компоненту гарною компанією виступають стрічки короткометражного кіно, а фотохудожники пропонують свої роботи. У дні проведення фестивалю вражає великою кількістю та різноманітністю палітра різних виставок, на яких представлені роботи майстрів скульптури, живопису, декоративно-ужиткового мистецтва.
Особливо урочисто відбувся фестиваль 2020 року, присвячений 140-річчю від дня народження письменника. Як уже склалося, святкування ювілею пройшло у Золотій залі ОЛМ. Урочисте відкриття відбулося 16 серпня, а сам фестиваль тривав до 23-го числа.
Фото з сайту priboi.news.