Одеса є рідним містом для багатьох талановитих людей, пише odesskiye.info. Напевно, з цією обставиною пов’язана унікальна та неповторна атмосфера нашого міста. Здається, все тут благоволіє та сприяє появі справжніх геніїв.
Хто хоч раз побував в Одесі, точно зауважив, що населення цього дивовижного міста має великий артистичний талант. Майже кожен одесит є невизнаним актором. Це також якась незрозуміла одеська особливість, яку навіть не варто намагатись розгадувати.
В нашому матеріалі, з посиланням на grad.ua, ми хочемо розповісти про талановитого актора, який є яскравим прикладом справжнього одесита.
Втілення мрії
Олег Львович Школьник із ранніх років мріяв про професію актора. Він із задоволенням вивчав вірші, а потім декламував їх під час сімейних свят.
Навчався майбутній артист в одеській школі номер сто дев’ятнадцять. Коли шкільні роки залишилися позаду, юнак став студентом Вищого театрального училища ім. Щукіна.
Зв’язок із кількома містами
Загалом творчу біографію актора можна пов’язати з такими містами, як : Москва, Куйбишев та Одеса.
В першому місті він навчався, у другому – був артистом драматичного театру, а в третьому він народився, виріс, і згодом став справжньою знаменитістю.
Незважаючи на те, що основне місце роботи Олега Львовича – це Одеський драмтеатр, “своїм” його вважають і в інших колективах.
Так, наприклад, Одеський театр музичної комедії став місцем, де наш герой працював упродовж кількох років. Туди він прийшов одразу після закінчення училища. Ну, а згодом Олег почав співпрацювати з театром як запрошений актор.
Перша поява на одеській сцені
Дебют Школьника на сцені Одеського драматичного театру відбувся у 1988-му. Тоді він виконував роль у п’єсі “Захід сонця”, яку написав Ісаак Бабель. Головний герой Мендель Крик був блискуче зіграний Олегом Львовичем. Абсолютно всіма рецензентами було дано актори найвища оцінка.
І глядачі, і критики були захоплені грою одесита.
Початок кіно-шляху
Згодом артиста було запрошено відомим кінорежисером Георгієм Юнгвальд-Хількевичем знятися у його кінострічці. Ми говоримо про “Мистецтво жити в Одесі”. Сценарій фільму було створено за творами Бабеля.
Однак там Школьнику треба було постати в зовсім іншому амплуа. Адже в кіно йому необхідно було стати молодим бандитом Мишком Яблучком.
Прихід популярності
Приблизно водночас відбувся перший показ фільму про “Астенічний синдром”. Його зняла легендарна Кіра Муратова. Ця кінокартина сприяла виникненню значного резонансу серед тих, хто любить артхаусний жанр. Школяру також випала честь зіграти в цьому фільмі.
Пізніше одесит виконав яскраву роль у “Кримінальному таланті”.
І після цього до нашого героя прийшла популярність.
Улюблені ролі одеського глядача
Одеські театрали дуже цінують акторську гру Олега Львовича у виставах “Сьомий подвиг Геракла” та “Ревізор”.
Крім цього, важливе значення у творчості артиста мають ролі Соломона в “Кіні Четвертому” та Вальтера Келлермана в “Паті або Ігри королів”.
Улюблена рубрика
Але прихід воістину всенародного успіху Олега Школьника пов’язаний, звичайно, із “Джентльмен-шоу”. Рубрику про одеську комунальну квартиру, де нашому герою доводилося бути Семеном Марковичем, полюбили буквально всі.
Важлива роль
2000-ний ознаменувався для артиста отриманням вагомої ролі. Йдеться про Річарда Третього.
За словами Олега Львовича, упродовж двох місяців репетиції вистави відбувалися щодня. Причому по дванадцять годин. Після цього режисер кожному акторові давав “домашнє завдання”. Тому в той період ранок нашого героя починався о четвертій, – прокинувшись, потрібно було відразу працювати.
У виставі акторові доводилося буквально не розлучатися із спеціальним реквізитом. Йдеться про справжній п’ятнадцяти кілограмовий дворучний меч.
З урахуванням того, що за сценарієм персонаж Школьника наділений сухою лівою рукою та правою ногою, після кожної вистави артистові було фізично непросто. Адже постійна присутність у руках важкого меча разом із вимушеним нерівномірним розподілом ваги призводили до хворобливих відчуттів.
Постановка про Річарда Третьою стала великою подією в одеському театральному житті. Рецензії на виставу досягли рекордної кількості, а кожен показ перетворювався на справжній аншлаг.
Режисерський шлях
Пізніше Олег Львович захопився режисурою. Завдяки цьому з’явилися: мелодрама про “Сімейне щастя”, вистава, присвячена одеському періоду життя Олександра Пушкіна, а також постановка про Олександра Маринеска – легендарного одесита-підводника періоду Другої світової.
П’єса про стару Одесу
2010-й ознаменувався виходом масштабної вистави, в якій показується та сама “стара Одеса”.
В основу сценарію ліг роман “П’ятеро”, написаний Володимиром Жаботинським.
Одна з головних ролей була зіграна Олегом Школьником. Йому вдалося чудово передати всі особливості характеру такого героя, як Ігнат Альбертович.
Постановка стала причиною гарячих суперечок, але гра Олега Львовича не викликала сумнівів навіть у найзатятіших критиків.
Актор від Бога
Варто зазначити, що нашого героя часто називають актором від Бога. Адже в деяких його ролях прямо простежується божественна тематика.
Зокрема, йдеться про “Божі справи” та “Мойсея”.
Фото: dumskaya.net