У 2021 р. Іра Петер, німецька журналістка протягом майже півроку жила в Одесі. Ведучи блог, вона стала свого роду літописцем міста, закохавшись у нього з першого погляду. У 2022 році проект Іри був відзначений першою премією конкурсу “Золоті блогери” у номінації “Новичок року”, пише odesskiye.info.
Война, в яку складно було повірити
З початку війни Росії проти нашої держави молода журналіст, бабуся і дідусь якої були депортовані в 1930-ті роки з Одеси, присвячує більшу частину свого вільного часу допомозі нашому місту. Вона збирає гуманітарну допомогу, організуючи її доставку одеситам, займається питаннями облаштування одеських біженців, які продовжують прибувати до неї на батьківщину.
Рано вранці 24 лютого цього року одеська подруга Іри Петер повідомила про початок війни… В Одесі було чутно вибухи та звуки сирен.
“Я просто не могла в це повірити”, – розповідає Іра престижному виданню “Дойче велле” (Німецька хвиля).
Їй до кінця не вірилося, що керівництво Росії все ж таки зважиться розв’язати війну, хоча передислокація збройних сил країни-сусіда України говорила саме на користь такої перспективи.
За словами дівчини, вона зазнала страшного душевного болю і заридала від безвиході. Через деякий час вона змогла придушувати такі почуття.
З думками про мир та Одесу
Щодня Іра займається питаннями підтримки у цей важкий час мешканців південного міста України. Вона співпрацює Фондом Руннебауму (м. Гейдельберг), який організував дві передачі, до Києва та Одеси, медикаментів та медичної техніки, придбаних на пожертвування німецьких громадян. Окрім гуманітарної допомоги, автобусом із Німеччини було доставлено особисті посилки німецької журналістки її одеським друзям.
На сьогоднішній момент, за словами Іри, зібрано гроші, яких може вистачити на фінансування чергових п’яти рейсів, подібних до перших двох. Проте, уточнює вона, доставка вантажів до Одеси спричиняє певні складнощі. Бо автобус далі за кордон між Молдовою та Україною не пускають. Проте й у тих краях перебувають волонтери. Вони розвантажують транспортний засіб, а потім підвозять вантаж до українського кордону, а вже українська сторона – далі всім нужденним. Жоден доброволець жодного разу не підвів, хоча практично всі волонтери – абсолютно незнайомі люди.
І. Петер також працює з НУО “German Doctors”, штаб-квартира якої розташована в Бонні. Ця організація займається наданням допомоги кризовим регіонам. Наприклад, з цією метою в Україну було направлено двох лікарів “German Doctors”, а з ними – чергову партію медикаментів.
Турботою Іри оточені не лише ті люди, які мешкають в Одесі. Вона активно допомагає тим, хто приїжджає: закуповує для них продукти, займається питаннями перекладу, пошуком житла, попри те що, що вона не є соціальним працівником, а лише журналісткою. Іра дуже втомлюється від навантажень, але має намір допомагати тим, кому це потрібно, доки на землю України не повернеться світ. І тоді вона зможе повернутись до Одеси і обняти всіх своїх друзів.
Фото видання “Німецька хвиля”